У Білорусі з'явився сайт про "благословенні 90-ті". ФОТО

В інтернеті з'явився мультимедійний історичний проект, присвячений 1990-м рокам у Білорусі. Автори сайт вважають ці роки цікавим та енергійним періодом у житті країни, про який зараз забули або знають мало.

"90-ті роки в Білорусі - забутий час, - ідеться на сайті проекту. - Однак це був період драйву та розвитку: нова державність щойно з'явилася, ішла політична боротьба, швидкими темпами розвивалася культура, з'являлися нові ЗМІ... Складалося білоруська нація - європейська і вільна".

Автори сайту шкодують, що наразі збереглося мало свідчень того часу - у шкільних підручниках дев'яності замовчуються, дисертації про сучасну Білорусь не захищаються, а інтернет тоді лишень почав розвиватися у країні.

 Мітинг у Мінську, травень 1991 року
Серпень 1991 року - мітинги проти ГКЧП

Сайт 90s.by - це спроба "зафіксувати час, дізнавшись про нього від ключових дійових осіб: політиків, письменників, громадських діячів, бізнесменів і журналістів".

Інтернет-адреса сайту - 90s.by

Обіцяють, що на сайті протягом цього року з'являться 100 статей про основні події 1990-1999 років.

1992 рік. Проспект Леніна в Мінську перейменовано на проспект білоруського першодрукаря Франциска Скорини, 1982 год. Фото: Беларускі дзяржаўны архів кінафотафонадакументаў
 1993 рік. Державною валютою Республіки Білорусь стають "зайчики"

Всі статті на сайті будуть засновані на інтерв'ю, а також газетах і відеохроніці того часу.

 1994 рік. Візит президента США Клінтона в Мінськ

Також на сайті є розділ "Твої Події", де кожен охочий може висловити свою думку про десятиліття "драйву і розвитку".

1995 рік. Президент Лукашенка під біло-червоно-білим прапором і гербом "Погоня". Фото: euroradio.fm
1996 рік. Демонстрація "Чорнобильський шлях" у Мінську. Фото: Сяргей Брушко

Як відомо, у листопаді 2012 року з'явився російсько-білоруський сайт "Историческая правда", натхненний у тому числі й "Історичною Правдою".

Дивіться також:

1991: люди штурмують ЦУМ у Мінську, щоб отоварити картки. ВІДЕО

"Лукашенко: политическая биография". Автор книги - за ґратами

У Білорусі зник оригінал договору про розпуск СРСР

"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у стилістиці Лесі Українки. ВІДЕО

25.03.1918. Трэцяя Ўстаўная Грамата Рады БНР

Білоруси скинулися на посібник з історії XVII сторіччя

1991: історія Білорусі - репом і в мультику. ВІДЕО

"Мужички з істфаку" нав'язують білорусам нову історію - чиновник Лукашенка

Інші матеріали на тему "Білорусь"

.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.