УПА шанують за боротьбу проти Сталіна, а не проти поляків - історик

Про це український історик Андрій Портнов заявив у інтерв'ю WP.pl.

На думку науковця, в Польщі мало знають про антирадянський спротив УПА і зводять її діяльність виключно до антипольських заходів. Він наголосив, що вшанування УПА в Україні не має в собі антипольського змісту, а пов'язане з пам'яттю про боротьбу за незалежну Україну з німецькими і радянськими окупантами.

"Те, що УПА спромоглася вести підпільну антирадянську боротьбу на західній Україні щонайменше до початку 1950-х - це феномен", - підкреслив Портнов.

Історик підкреслив, що заслуги УПА не зменшують її відповідальність за винищення поляків під час війни.

За словами Портнова, всі соціологічні дослідження показують, що в Україні дуже мало знають про події на Волині.

"Ця тема присутня хіба що в локальній пам'яті на Волині і Галичині, - наголосив історик. - У Польщі багато знають про злочин і з цим пов'язані великі емоції. А в Україні, особливо лівобережній, це знання фактично нульове".

Визнання злочинного характеру Волинських подій було б дуже важливим і корисним для України як держави і для українського суспільства, зазначив Портнов.

"Натомість полякам варто пам'ятати, що частина українців боїться, що пам'ять про Волинський злочин буде використана проти визнання УПА як організації, котра боролася за незалежність України", - додав історик.

Як відомо, у червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Тоді ж комісія Сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула шість проектів резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії. Тільки в одному проекті - від правлячої партії - у тексті резолюції не було слова "геноцид".

Українська греко-католицька церква і Римо-католицька церква Польщі у спільній декларації закликали обидва народи до прощення і примирення.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку переклав провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, назвавши трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Більше матеріалів читайте у темі "Волинська трагедія"