Спецпроект

Музей Гончара знімає відеоролики до ювілею. ФОТО

До 20-ліття свого заснування Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” готує чимало цікавих заходів, промо акцій та пишне святкування на початку жовтня.

Про це повідомляє сайт музею.

В найближчі тижні йтиме зйомка відеороликів за участі друзів музею – відомих особистостей, які за роки існування Центру народної культури неодноразово долучалися до його різноманітних заходів, свят та дійств. "Ми використовуємо цю ювілейну дату не як привід погуляти, а як додаткову можливість за допомогою сучасних засобів – нових відео та фото проектів – ще раз привернути увагу до наших традицій, народного мистецтва, української культури загалом", – говорить генеральний директор НЦНК "Музей Івана Гончара" Петро Гончар.

В результаті музикант і організатор численних фестивалів Олег Скрипка самотужки викручує горщика на гончарному колі; Ілларія плете весільний вінок; Марія Бурмака тче на столітньому верстаті; Сестри Тельнюк розписують писанки; кінорежисер Олесь Санін вирізає з дерева бандуру та на ній грає, та ще багато хто з відомих особистостей з'явиться у незвичній для них іпостасі у промо роликах музею, переглянути які невдовзі можна буде на екранах телевізорів та в мережі інтернет.

Тоня Матвієнко
Етно-гурт "Даха-браха"

Також особливістю цього проекту є те, що всі "зіркові" учасники будуть одягнені в давній автентичний одяг того регіону, де вони народилися, – це будуть найкращі речі зі збірки музею, що сформована за час його існування. "Можливо вони ніколи не вбиралися у вбрання своєї місцевості, звідки походять їх роди. Тому, для кожного з них це також нагода відчути силу своїх родових джерел і відновити зв’язок поколінь через одяг, в який увібрана і на якому прописана ця інформація, – говорить Мирослава Вертюк, працівниця НЦНК "Музей Івана Гончара".

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.