Тих, хто валить Ленінів, просять не чіпати об'єкти з реєстру пам'яток

Український національний комітет Блакитного щита просить революційно налаштованих активістів не знищувати монументи, які перебувають у реєстрах пам'яток національного чи місцевого значення.

Про це Історичній Правді повідомили в організації Blue Shield Ukraine.

На прохання пам'яткоохоронців з різних областей України комітет Блакитного щита нагадує активістам, що демонтують статуї Леніна або інші пам'ятники тоталітарного режиму: деякі монументи взяті на облік як пам'ятки національноного або місцевого значення.

Демонтаж цих об'єктів передбачає дотримання певних процедур.

"Перевірте, чи монумент, який ви хочете демонтувати, не є пам'яткою! - просять захисники культурної спадщини. - Спробуйте сконтактувати зі службами охорони пам'яток або краєзнавчими музеями".

За словами музейників, треба якось зупиняти "неконтрольований ленінопад", щоб хоч щось зберегти для музеїв.

Частину пам'яток національного значення перераховано на сайті Кабміну, однак цей список неповний, нагадують в організації.

Як відомо, Український комітет Блакитного щита створено після погрому у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Нагадаємо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Також за останні кілька днів було демонтовано або знищено більше 50 пам'ятників Леніну.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.