В інтернеті вивісили архів журналу, на якому виросло "покоління Шухевича"

120 номерів українського молодіжного часопису XX століття "Молоде Життя" оприлюднили в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу.

За словами дослідника, часопис "Молоде Життя" протягом 1921-1930-х років друкувався у Львові під польською окупацією, пізніше видали кілька номерів на еміграції в Празі. З 1933 року вихід журналу припинився і відновився у 1946 році у Німеччині, а згодом - у США.

 

"Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху", — зазначив Юзич.

Видання за 1921-1933 скопіював Святослав Мудрик у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника; видання за 1946-1959 роки відсканувала пластунка Світлана Трач у бібліотеці станиці Тернопіль Пласту.

Колекція доступна за цим посиланням.

Нагадаємо, що Електронний архів визвольного руху є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- "мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії 14825 документів.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.