В Україні видали заборонене в Росії дослідження про УПА

У Києві вийшла друком монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Вихід книги друком приурочено до Європейського дня пам'яті жертв нацизму і сталінізму - 75-ї річниці підписання пакту Сталіна-Гітлера, повідомив ІП автор дослідження.

Навесні 2014 року російське видання монографії було вилучено з торгових мереж РФ без жодних офіційних коментарів властей.

У зв'язку з перевиданням своєї роботи в Україні історик припустив, що так будуть чинити й інші вчені, кому не вдається публікувати книги в Москві.

"Не виключено, що Україна стане майданчиком справжньої свободи в тому числі для російських авторів, - наголосив Ґоґун. - За останні півроку я отримав чимало відомостей від різних колег: видавці Білокам'яної зовсім залякані путінськими посіпаками".

Українське видання книги здійснило видавництво "К.І.С." (Київ)

За словами історика, підприємці та редактори бояться друкувати рукописи багатьох навіть суто наукових робіт, які офіційно ще не заборонені.

"А з України книги можуть різними шляхами потрапляти як в Росію, так і в Білорусію", - підкреслив науковець.

 Відгуки на звороті обкладинки

Третє видання монографії відрізняється від двох попередніх (російських) оформленням обкладинки: вперше використано плакат художника УПА Ніла Хасевича, на якому повстанець заколює господаря палаючого Кремля.

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Також:

Архів СБУ відкрив доступ до документу, засекреченого в Росії

Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

За дослідження про партизан суд РФ визнав німецького історика "екстремістом"

В Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.