Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост"

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у Києві 27 січня 2015 р. відбудеться восьмий щорічний Круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту на вшанування визволення нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау у цей день, у 1945 році. Цьогоріч людство відзначає 70 річницю цієї події.

Організаторами Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні у партнерстві з Посольством держави Ізраїль в Україні.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні.

Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, виклики та підходи до викладання історії Голокосту, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

Учасники: До участі в обговоренні запрошені: науковці, викладачі та студенти, представники урядових і неурядових організацій та міжнародних інституцій, представники дипломатичних місій, ЗМІ.

Час проведення: 12.30, 27 січня 2015 р.

Адреса: Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 поверх, актова зала Ґете-Інституту.

Одразу після круглого столу о 17.00 відбудеться презентація українського перекладу книжки норвезького журналіста і історика Бйорна Вестлі "Війна мого батька" про участь норвезьких добровольців у німецьких СС і в злочинах на теренах окупованої України. В рамках презентації заплановані зустріч і дискусія з автором.

Додаткова інформація:

Український центр вивчення історії Голокосту

(044) 285-90-30

uhcenter@holocaust.kiev.ua

Нагадуємо,  Аушвіц - один із найбільших концентраційних таборів нацистської Німеччини, який розташували на території Польщі (біля м. Освенцим) впродовж 1940-1945 рр. Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору.

Вчені вважають, що через концтабір Аушвіц пройшло щонайменше 1,3 млн осіб, з яких 1,1 млн були знищені.

Окрім євреїв та поляків, які представляють дві найбільш постраждалі групи, виокремлюють представників інших національностей, серед яких – і українців.

Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 110 тис. осіб-вихідців з України: військовополонені червоноармійці, члени Організації українських націоналістів, депортовані за спротив вивезенню на примусову працю або втікачі з цих робіт, зокрема - близько 95 тисяч закарпатських євреїв.

17-21 січня 1945 року близько 60 тисяч в’язнів, які могли рухатися, нацисти змусили пішки відійти (т.зв. "марш смерті") в тил Третього Рейху. 27 січня 1945 р. війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили понад 7 тис. залишених в’язнів концтабору Аушвіц.

Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону майбутнього Героя України, полтавчанина Анатолія Шапіро.

На сусідній табір Біркенау наступали бійці 107-ї Кременецької дивізії під командуванням Героя Радянського Союзу, також полтавчанина Василя Петренка.

В боях за північний шлях до табору того ж дня загинув майбутній Герой Радянського Союзу, командувач 152-ї танкової бригади Анатолій Ковалевський з Чернігівщини.

Дивіться також:

"Голокост від куль"

Ян Карський Свідок. Підпільник. Праведник.

Як бандерівець Ілько Савчин євреїв рятував від німців

Мандик Хасман - єврей, солдат УПА. ВІДЕО

У найбільшому в світі єврейському центрі є згадки про УПА

Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

В Тернополі хочуть пам'ятник євреям, які воювали за ЗУНР

Львівський погром 1941 року та роль ОУН у ньому

Два життя і одна Перемога Юхима Айзенберга

Україна - четверта за кількістю Праведників світу

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.