Знову згадали, що в будинку Сікорського - не музей, а звалище. ФОТО

Пам'ятка історії - будинок в центрі Києва, де в 1889-1912 роках жив легендарний авіаконструктор Ігор Сікорський - продовжує занепадати.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив голова партії "Демократичний Альянс" Василь Гацько.

"Знаєте, що це? - написав він. - Будинок, у якому народився і виріс Ігор Сікорський".

 

Політик нагадав, що у підвалі цього будинку була облаштована імпровізована аеродинамічна лабораторія. Тут задумувалися перші літаки видатного авіаконструктора. І "саме тут народилася мрія українського розробника про вертикальний зліт", яку він здійснив вже в США.

"Гвинтокрили його компанії і досі в парку американських президентів, - написав Гацько. - Втім, у Києві його будинок розвалюється. Вкрали навіть пам'ятну дошку. Не вміємо ми вшановувати геніальність українців. Так само, як не вміємо і заробляти на цьому".

 

Він зазначив, що зараз належить Міноборони, а якщо не надати ій належної уваги, то "замість музею Сікорського на Ярославому Валу 15-б виросте ще одна свічка".

"Таких будівель у Києві чимало. На цю під час виборчої кампанії звернули мою увагу кияни. Поки наші рахують голоси, забіг подивитися на неї. Гарний буде музей", - пообіцяв політик.

"Заступник Міністра оборони доручив мені розібратись в питанні щодо "Будинку Сікорського", - написала в коментарі під постом користувачка Тетяна Садова. - Усіх охочих долучитись прошу надсилати свої контактні дані на адресу wsadova@gmail.com".

До речі, в цьому ж будинку в 1970-х роках мешкав не менш легендарний кібернетик Віктор Глушков.

Створити музей у будинку на Ярославовім Валу, 15-б обіцяють уже близько 20 років, але все ніяк не зроблять, зазначав у коментарі до своєї відеоекскурсії закинутими пам'ятками міста (2011 рік) києвознавець Михайло Кальницький.

У 2012 році висловлювалися пропозиції назвати аеропорт "Бориспіль" на честь Сікорського. Ось що тоді про будинок написав автор ІП журналіст Олександр Ластенко:

Ще в 1980-х визнаний аварійним, будинок належить Міністерству оборони України. Свого часу показний регіонал Олександр Кузьмук, бувши міністром оборони, зламав всі домовленості про створення в будинку Музея історії авіації і повітроплавання імені І.Сікорського.

Кузьмук відмовився передати споруду в довгострокову оренду фонду ім.Сікорського. Фінансувати цей фонд і надати необхідні експонати для музею збиралася американська компанія "Сікорскі Ейркрафт", а також сім’ї дітей та онуків Ігоря Сікорського.

Дуже схоже, що всі чекають, коли ж будівля завалиться, залишивши після себе чудовий майданчик в історичному центрі".

В Міноборони ж запевняли, що це фонд порушив домовленості, залишивши будинок, в якому до того був відомчий готель, на 10 років без ремонту.

У 2013 році вкотре повідомлялося про плани створити в будинку на Ярославовім Валу, 15-б музей Ігоря Сікорського. Відповідний проект розробили спеціалісти Національного заповідника "Софія Київська".

У Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ" є відділ авіації та космонавтики, названий на честь Сікорського.

Дивіться також:

100 років "мертвій петлі". Зроблено в Києві

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.