У гетьманській столиці демонтували пам'ятник Леніну. ФОТО

У Глухові Сумської області комунальні служби демонтували бронзовий пам'ятник Володимиру Леніну.

В заході взяв участь новообраний мер міста, нащадок відомого роду меценатів Мішель Терещенко, повідомляє УНІАН.

"Ленін поставив Україну в абсолютну залежність від Москви, знищував священиків, зачищав монастирі, створив диктаторський режим, що проповідував смерть, голод, насильство, депортації, заслання мільйонів людей, - зазначив міський голова. - Ленін змусив мою родину покинути Україну".

 

Раніше Терещенко обіцяв обов'язково знести пам'ятник Леніну в центрі міста - причому зробивши це в цивілізованому порядку, за рішенням міськради.

Ленін і міський голова

"Думаю, таким чином комунальні служби вирішили привітати Глухівського міського голову з Днем місцевого самоврядування", - написала у Facebook користувачка Олена Єскіна, яка оприлюднила фото демонтажу.

 

Сам пам'ятник зроблений з бронзи, має вагу близько 5 тонн. Зняли його з постаменту з допомогою вантажного автокрана.

 Goodbye, Lenin! (c)

В даний час пам'ятник переданий на зберігання одному з комунальних підприємств міста, а подальшу його долю мають вирішити депутати Глухівської міськради.

Єскіна додала, що разом із Леніним було демонтовано пам'ятник більшовику Василю Циганку, розташований неподалік, у Центральному парку Глухова.

 Розібрали і постамент

Історичну центральну площу Глухова мер хоче зробити такою, якою вона була в часи його предків: з фонтанами, кафе тощо.

Нагадаємо, у 2014 році повідомлялося, що міська рада Глухова планувала віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), перший голова уряду більшовицької Росії, ідеолог створення СРСР.

Дивіться також:

Історія пам'ятника Леніну в Києві. ФОТО

В Одесі відновили перший пам'ятник Леніну. ФОТО

У Бухаресті відновили пам'ятник Леніну. У вигляді гідри. ФОТО

Польського мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

В Одесі пам'ятник Леніну перетворили на Дарта Вейдера. ФОТО

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

"Могила Леніна - колиска людства". Вождя ховали 6 років

Ленін про Україну. Текст Скрипника 1924 року

Інші матеріали за темою "ЛЕНІН"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.