Польський прем'єр порівняв Хмельниччину з Голокостом. ВІДЕО

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зацитував слова єврейського рабина, який поставив Богдана Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером як найбільшими злочинцями проти євреїв.

Це Моравецький зробив 11 лютого під час зустрічі в публічній бібліотеці з жителями Холма, повідомляє Leopolis News.

Головною темою виступу очільника Ради Міністрів Польщі була історія непростих взаємин польського та єврейського народу упродовж віків.

У цьому контексті Матеуш Моравецький, розповідаючи про гоніння євреїв у середні віки, зазначив, що в єврейській історіографії повстання Богдана Хмельницького порівнюється практично з Голокостом. У цей час доходило до значних злочинів, в результаті яких вбито майже сто тисяч євреїв.

Виступ Тадеуша Моравєцкого про Богдана Хмельницького з 17:50 до 20:00.

Польський прем’єр також розповів історію про облогу Львова військами Хмельницького, під час якої городяни відмовились, буцімто, на вимогу гетьмана видати йому міщан-євреїв.

Моравецький у своєму виступі також навів слова одного з рабинів, який, нібито, під час недавньої конференції в м. Торуні поставив Хмельницького в один ряд з Гітлером та Гіммлером. Моравецкий підкреслив, як на певні речі можна дивитися з різної перспективи.

"Для наших сусідів Хмельницький – це національний герой, а для нас той, який зробив перший акорд загибелі Речі Посполитої", – зазначив очільник польського уряду.

Як повідомлялося, польський професор Ґжеґож Мотика висловився про негативні наслідки від поправок до Закону про Інститут національної пам'яті попередив.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті

 

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.