Відомий польський історик розкритикував новий закон про ІПН

"Закон про ІПН відкриває ворота для людей, які бачать антипольські змови скрізь", – вважає Ґжеґож Мотика.

Про негативні наслідки від поправок до Закону про Інститут національної пам'яті попередив проф. Ґжеґож Мотика в ефірі польського радіо ТОК FM.

 Ґжеґож Мотика. Фото: РИА Новости Украина

Дослідник зазначає, що суперечливі положення застосовуються до складних та різноманітних фактів з польсько-української історії.

"Від початків свого існування Інститут національної пам'яті займається обвинуваченням українських націоналістів – винних у вбивстві поляків. Було розпочато кілька десятків розслідувань, у тому числі найвідоміші з них щодо злочинів на Волині". – розповідає проф. Ґжеґож Мотика

"Цей закон нічого не змінює, коли мова йде про обвинувачення безпосередніх злочинців. Але в ньому є щось нове – це притягування до відповідальності тих, хто заперечує злочини українських націоналістів", – сказав історик.

Хвіртка для переслідування вчених

Проф. Мотика відзначає, що нові зміни, які прийняті парламентом, можуть призвести до того, що слідчі будуть заводити справи на науковців, які займаються польсько-українськими відносинами.

"Тепер за особу, яка заперечує злочини українських націоналістів, може бути сприйнятий кожен, хто скаже, що вбивство міністра Броніслава Перацького 1934 року, було здійснене з патріотичних мотивів.

У такому випадку, в законі не передбачено ніяких виключень для науковців, тому на них також зможуть полювати", – сказав Мотика.

"Ворота широко відкриті для тих, хто всюди бачить антипольські змови, – підкреслив проф. Мотика, – поправка до Закону про ІПН – це спроба обмежити право говорити про всі погані речі, які поляки зробили у ХХ столітті".

"Кілька років тому відбувалася панахида за жертвами масового вбивства кількох сотень українських селян у селі Сагринь у Люблінському воєводстві. Вони були вбиті польським партизанським відділом.

Я був там як офіційний представник Інституту національної пам'яті. А згодом мене викликали до поліції, тому що хтось повідомив, що там відбувався "Шабаш українських націоналістів" і підкріпив фальшиві фотографії", – розповідає пан Мотика.

Професор Ґжеґож Мотика нагадав, що в Україні у 2015 році були прийняті закони, які, на думку критиків, "заморожують історичну дискусію". Вони включають в себе закон про визнання учасників організацій, що боролися за свободу України у 1917–1991 роках, у тому числі ОУН та УПА як "борців за свободу та незалежність України" (мова йде про Закон України "Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті" – ІП).

"Ми в Польщі прийняли аналогічне рішення, лише гірше, оскільки воно ширше", – резюмував історик з Польської академії наук.

Нагадуємо, що 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.