Голова ІНП Польщі висунув декілька умов для відновлення співпраці з Україною

Варшава хоче відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні та публікації доробку польсько-українського форуму істориків.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Ярослав Шарек Фото: "Польське радіо".

Голова Інститут національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек сказав, що відновлення співпраці з Українським інститутом пам’яті буде можливим після виконання українцями декількох умов.

Україна звернулася до Польщі з пропозицією відновлення співпраці між інститутами нацпам’яті, міністерствами культури та міжнародними комісіями, котрі займаються історичними питаннями. З такою заявою виступив вчора віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

Ярослав Шарек зазначив, що відновлення співпраці з українцями відбудеться після рішення про дозвіл полякам на проведення пошукових робіт на терені України. Йдеться також про ексгумації останків жертв та будівництво місць пам’яті поляків.

Президент Інституту нацпам’яті наголосив, що українці декілька місяців тому висловили бажання співпрацювати у питаннях, пов’язаних з подіями 1920 року, тобто підписанням угоди про союз між Пілсудським та Петлюрою, однак, як додав він, на заявах все закінчилося.

Нагадуємо, Київ призупинив співпрацю з Інститутом національної пам’яті Польщі та можливі проведення пошуків останків поляків, котрі спочивають на терені України, після знесення у квітні минулого року пам’ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті та інших випадків осквернення і руйнування українських місць пам’яті у Польщі.

Голова ІНП Польщі вважає, що співпраця буде можливою, зокрема, після відновлення пошуків останків польських солдатів, котрі спочивають на терені сучасної України. Йдеться про солдатів, котрі загинули на колишніх польських землях у 1939 році, а також легіонерів, котрі спочивають в районі села Костюхнівка Волинської області.

Голова польської установи наголосив, що найбільш важливим питанням, яке має бути також розв’язане, є справа пошуків, ексгумацій та вшанування пам’яті поляків, котрі загинули від рук українських націоналістів під час Другої світової війни.

Умовою відновлення співпраці, за словами Ярослава Шарека, буде також спільна публікація доробку зустрічей польсько-українського форуму істориків. Робота цього органу, до якого входять учені з обох країн, нині призупинена.

Голова ІНП Польщі сказав, що Інститут готовий проводити наступні зустрічі з українськими ученими, якщо спочатку опублікує польською та українською мовами наукові опрацювання, що були презентовані досі під час цього форуму.

"Проте ми дотепер не отримали від української сторони текстів українських авторів, хоча ми можемо їх надрукувати", - сказав голова Інститут нацпам’яті Польщі.

Ярослав Шарек запевнив, що для його Інституту вивчення польсько-українських відносин завжди було дуже важливим. Він нагадав, що у відносинах обох країн найбільш суперечливим питання надалі залишається справа волинсько-галицького злочину.

З цього приводу "Історична правда" взяла коментар в очільника Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

 Володимир В'ятрович Фото: Facenews.ua

"Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандалізму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори минулого року осквернили 4 пам’ятники. Кожен з яких був оперативно відновлений" - зазначає Володимир В’ятрович

"Минулого року ми призупинили проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні у зв'язку із бездіяльністю Польщі в питаннях відновлення українських пам'яток.

М'яч зараз знаходиться на польській стороні і вони можуть зробити все від них залежне, щоб поновити цю співпрацю" - каже Голова УІНП

Що ж до роботи польсько-українського форуму істориків та видання його напрацювань, то В’ятрович зазначив наступне: "згідно з попередніми домовленостями, видання збірника передбачене на 2018 рік. Станом на сьогодні нам бракує однієї польської доповіді. З української строни готові усі тексти".

Про саму роботу форуму істориків В’ятрович сказав наступне: "У лютому після прийняття скандальних змін до польського закону про IPN ми виступили із заявою, що не бачимо можливостей для продовження форуму в попередньому форматі.

Так, як наступне засідання мало відбуватись у березні в Польщі. Ми костатували, що не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там.

Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звернулися до польських колег з пропозицією, щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого. На жаль станом на сьогодні ми не отримали жодної відповіді на нашу пропозицію.

Польські політики хочуть завести історичні дискусії між нашими народами у глухий кут. І, шкода, що у цьому відношенні IPN обирає не сторону істориків, а своїх політиків".

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.