Голова ІНП Польщі висунув декілька умов для відновлення співпраці з Україною

Варшава хоче відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні та публікації доробку польсько-українського форуму істориків.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Ярослав Шарек Фото: "Польське радіо".

Голова Інститут національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек сказав, що відновлення співпраці з Українським інститутом пам’яті буде можливим після виконання українцями декількох умов.

Україна звернулася до Польщі з пропозицією відновлення співпраці між інститутами нацпам’яті, міністерствами культури та міжнародними комісіями, котрі займаються історичними питаннями. З такою заявою виступив вчора віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

Ярослав Шарек зазначив, що відновлення співпраці з українцями відбудеться після рішення про дозвіл полякам на проведення пошукових робіт на терені України. Йдеться також про ексгумації останків жертв та будівництво місць пам’яті поляків.

Президент Інституту нацпам’яті наголосив, що українці декілька місяців тому висловили бажання співпрацювати у питаннях, пов’язаних з подіями 1920 року, тобто підписанням угоди про союз між Пілсудським та Петлюрою, однак, як додав він, на заявах все закінчилося.

Нагадуємо, Київ призупинив співпрацю з Інститутом національної пам’яті Польщі та можливі проведення пошуків останків поляків, котрі спочивають на терені України, після знесення у квітні минулого року пам’ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті та інших випадків осквернення і руйнування українських місць пам’яті у Польщі.

Голова ІНП Польщі вважає, що співпраця буде можливою, зокрема, після відновлення пошуків останків польських солдатів, котрі спочивають на терені сучасної України. Йдеться про солдатів, котрі загинули на колишніх польських землях у 1939 році, а також легіонерів, котрі спочивають в районі села Костюхнівка Волинської області.

Голова польської установи наголосив, що найбільш важливим питанням, яке має бути також розв’язане, є справа пошуків, ексгумацій та вшанування пам’яті поляків, котрі загинули від рук українських націоналістів під час Другої світової війни.

Умовою відновлення співпраці, за словами Ярослава Шарека, буде також спільна публікація доробку зустрічей польсько-українського форуму істориків. Робота цього органу, до якого входять учені з обох країн, нині призупинена.

Голова ІНП Польщі сказав, що Інститут готовий проводити наступні зустрічі з українськими ученими, якщо спочатку опублікує польською та українською мовами наукові опрацювання, що були презентовані досі під час цього форуму.

"Проте ми дотепер не отримали від української сторони текстів українських авторів, хоча ми можемо їх надрукувати", - сказав голова Інститут нацпам’яті Польщі.

Ярослав Шарек запевнив, що для його Інституту вивчення польсько-українських відносин завжди було дуже важливим. Він нагадав, що у відносинах обох країн найбільш суперечливим питання надалі залишається справа волинсько-галицького злочину.

З цього приводу "Історична правда" взяла коментар в очільника Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

 Володимир В'ятрович Фото: Facenews.ua

"Упродовж 2014 – 2017 років у Польщі відбулося 17 випадків актів вандалізму над українськими місцями пам'яті. Донині жоден з пам'ятників не був відновлений. В Україні провокатори минулого року осквернили 4 пам’ятники. Кожен з яких був оперативно відновлений" - зазначає Володимир В’ятрович

"Минулого року ми призупинили проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні у зв'язку із бездіяльністю Польщі в питаннях відновлення українських пам'яток.

М'яч зараз знаходиться на польській стороні і вони можуть зробити все від них залежне, щоб поновити цю співпрацю" - каже Голова УІНП

Що ж до роботи польсько-українського форуму істориків та видання його напрацювань, то В’ятрович зазначив наступне: "згідно з попередніми домовленостями, видання збірника передбачене на 2018 рік. Станом на сьогодні нам бракує однієї польської доповіді. З української строни готові усі тексти".

Про саму роботу форуму істориків В’ятрович сказав наступне: "У лютому після прийняття скандальних змін до польського закону про IPN ми виступили із заявою, що не бачимо можливостей для продовження форуму в попередньому форматі.

Так, як наступне засідання мало відбуватись у березні в Польщі. Ми костатували, що не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там.

Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звернулися до польських колег з пропозицією, щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого. На жаль станом на сьогодні ми не отримали жодної відповіді на нашу пропозицію.

Польські політики хочуть завести історичні дискусії між нашими народами у глухий кут. І, шкода, що у цьому відношенні IPN обирає не сторону істориків, а своїх політиків".

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."