Розсекречені документи КГБ про Чорнобиль включили в реєстр ЮНЕСКО

Розсекречені документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України щодо аварії на Чорнобильській АЕС внесли до міжнародного реєстру "Пам’ять світу" ЮНЕСКО.

Про це повідомляє прес-центр СБУ.

Вказаний перелік документів всебічно відображає причини, перебіг та наслідки аварії, реакцію радянської влади та тогочасних спецслужб. Чималу частину колекції становлять документи з розсекречених фондів КГБ.

 

Урочисто про це оголосили під час заходу в Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка. 

Державна архівна служба України вручила представникам СБУ сертифікат, який підтверджує включення архівних документів до відповідного реєстру ЮНЕСКО. 

Електронні копії розсекречених документів з ГДА СБУ про будівництво ЧАЕС та катасрофу на станції можна переглянути в Електронному архіві Українського визвольного руху.

Читайте також:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.