Геноцид поляків не почався в 1925 році — польський прем'єр

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Віце-маршала Сенату Боґдан Борусевич, зокрема, запитав прем’єр-міністра про те, чому в законі не змінено статті, що стосується покарання за заперечення злочинів українських націоналістів:

"Карається за український націоналізм з 1925 по 1950 рік. У той час були різні ситуації, – фактичні і юридичні. Була Польща, яка боролася проти націоналізму, потім була радянська окупація, потім німецька окупація, а опісля ми опинилися в зовсім іншому географічному положенні, уже після 1945 року. По-перше, я хочу знати, чому карається за 1925 рік? Йдеться про момент перенесення Коновальцем садиби Української військової  організації з Праги до Берліна?".

Матеуш Моравецький. Фото: senat.gov.pl

Матеуш Моравецький, відповідаючи, зазначив, що "геноцид", напевно, не відбувся з 1925 року. "Геноцид на Волині, який був абсолютно жахливим, страшним історичним фактом (…), період цих страшних відносин – це в основному 1942, 19441945 рр. Це моя особиста думка", – сказав Моравецький.

Політик пригадав, що його мати народилася у 1930 році у Станіславові (нині Івано-Франківськ), тому він добре знає цю історію.

"Я повен найсуворіших слів, слів засудження українського геноциду на Волині, навіть у північному  Покутті та у східній частині колишньої Польської республіки, але це не може … На мій погляд, розширення цього до 1925-1950 років … Це щось зовсім інше, ніж геноцид", – наголосив польський прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Сейм Польщі в поправці до закону про IПН відмовився від положень про кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН. 7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.