Спецпроект

НА ДЕСЯТИННІЙ БУДЕ МУЗЕЙ, А НЕ ЦЕРКВА - МІНКУЛЬТ

Міністр культури України Михайло Кулиняк запевняє, що залишки Десятинної церкви не будуть забудовувати храмом УПЦ-МП.

Про це Кулиняк заявив в інтерв'ю "Комерсант-Україна".

За словами міністра, про жодну реставрацію Десятинної церкви не йдеться, про що є відповідне розпорядження голови КМДА Попова. Натомість у цьому документі йдеться про музеєфікацію залишків фундаменту церкви.

"Подивіться, в якому стані знаходиться цей об'єкт - павільйон, яким був накритий фундамент, обвалився. Це ганьба! - сказав Кулиняк. - Сьогодні необхідно все привести до ладу - провести археологічні дослідження, консервацію, музеєфікацію залишків Десятинної. Всі заяви про передачу цього об'єкта церкви - плід чиєїсь фантазії". 

Нагадаємо, що три тижні тому головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого". А в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Також міністр культури знову підтвердив, що собор Святої Софії, пов'язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра не будуть виключені зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Питання взагалі ніколи так не стояло, - сказав Кулиняк. - Мова йшла лише про можливе їх включення до списку пам'яток, які знаходяться під загрозою, а це різні речі. Це питання було врегульоване ще в листопаді 2010 року, після приїзду в Україні моніторингової місії ЮНЕСКО".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.