Спецпроект

НА ДЕСЯТИННІЙ БУДЕ МУЗЕЙ, А НЕ ЦЕРКВА - МІНКУЛЬТ

Міністр культури України Михайло Кулиняк запевняє, що залишки Десятинної церкви не будуть забудовувати храмом УПЦ-МП.

Про це Кулиняк заявив в інтерв'ю "Комерсант-Україна".

За словами міністра, про жодну реставрацію Десятинної церкви не йдеться, про що є відповідне розпорядження голови КМДА Попова. Натомість у цьому документі йдеться про музеєфікацію залишків фундаменту церкви.

"Подивіться, в якому стані знаходиться цей об'єкт - павільйон, яким був накритий фундамент, обвалився. Це ганьба! - сказав Кулиняк. - Сьогодні необхідно все привести до ладу - провести археологічні дослідження, консервацію, музеєфікацію залишків Десятинної. Всі заяви про передачу цього об'єкта церкви - плід чиєїсь фантазії". 

Нагадаємо, що три тижні тому головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого". А в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Також міністр культури знову підтвердив, що собор Святої Софії, пов'язані з ним монастирські будівлі і Києво-Печерська лавра не будуть виключені зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Питання взагалі ніколи так не стояло, - сказав Кулиняк. - Мова йшла лише про можливе їх включення до списку пам'яток, які знаходяться під загрозою, а це різні речі. Це питання було врегульоване ще в листопаді 2010 року, після приїзду в Україні моніторингової місії ЮНЕСКО".

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.