Спецпроект

СБУ ДОПИТАЄ ЩЕ 16 ОСІБ У "СПРАВІ ІСТОРИКІВ"

Служба безпеки України вирішила допитати за роботу з історичними документами ще 16 осіб - усіх працівників Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Слідчий відділ управління СБУ у Львівській області викликає на допит усіх працівників музею "Тюрма на Лонцького". Це 16 осіб, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Їх усіх трактують як "свідків" у кримінальній справі, відкритій Службою безпеки України за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Директор музею "Тюрма на Лонцького", історик Руслан Забілий вкотре наголосив: "Всі електронні копії документів, незаконно вилучені в мене та в музеї, - історичні, жодної держтаємниці там немає". 

"СБУ досі намагається кваліфікувати історичні матеріали як таємні, хоча не має на це підстав - закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, які містять інформацію про факти порушень прав та свобод людини і громадянина та незаконні дії органів державної влади та їх посадових осіб", - додав історик Володимир В'ятрович.

Незважаючи на це, всі хто бачив, працював з історичними документами, зокрема експонованими в музеї - від прибиральниці до науковців та екскурсоводів - змушені з'являтися на допити в СБУ.

Нагадаємо, що у вересні минулого року СБУ затримала директора музею Руслана Забілого, конфіскувавши у нього комп'ютер та зовнішні диски. СБУ заявила про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.

Після цього СБУ провела обшук у кабінетах істориків музею "Тюрма на Лонцького" у Львові й вилучила два ноутбуки, один жорсткий диск, паперові копії історичних документів. Вилучено також відеосвідчення дисидентів, записані дослідниками протягом 2009-2010 років. Досі нічого не повернуто.

Сам Руслан Забілий вважає, що голова СБУ Валерій Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" із сучасним українським грифом "Таємно".

У лютому 2011 року СБУ провела першу слідчу дію в цій справі, допитавши Забілого. За повідомленням історика, слідчих цікавили навчальні матеріали КГБ та інформація про діяльність радянських спецслужб у Прибалтиці.

На захист Забілого висловилися кілька сотень вчених із всього світу та правозахисні і громадські організації.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.