Спецпроект

УПЦ МП щовечора молитиметься за церкву на Десятинній

Митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Про це повідомляє "Дзеркало Тижня" з посиланням на сайт Волинської єпархії УПЦ.

До спільної молитви, яка проходить щовечора о 21:00, вже приєдналися віруючі УПЦ МП на Волині і в Криму.

Зокрема, митрополит Луцький і Волинський Нифонт у листі наміснику Десятинного монастиря архімандриту Гедеону (Харону) запевнив, що буде "просити духовенство і мирян ввіреної йому Волинської єпархії їхніх молитов за утихомирення злих сердець, які зараз з усією ненавистю і люттю повстали на нашу віковічну святиню".

Підтримав будівництво оновленої Десятинної церкви також митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.

Текст молитви, яку благословив Митрополит Володимир:

"Господи Ісусе Христе, Сине Божий! Ти бо рекл єси, без Мене не можете нічого чинити; Призри на ни, що моляться Тобі воздвигнути собор Десятинний, на честь Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, її ж молитвами і всіх Твоїх святих помилуй нас. Амінь".

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян , а й місія ЮНЕСКО .

"Таке будівництво змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність і видатну світову цінність об'єкта (буферної зони Софії Київської)", - підкреслювали її експерти.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків автентичних церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.