Спецпроект

УПЦ МП щовечора молитиметься за церкву на Десятинній

Митрополит УПЦ МП Володимир благословив братію чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці (біля фундаменту Десятинної церкви) на щовечірню молитву за відродження храму.

Про це повідомляє "Дзеркало Тижня" з посиланням на сайт Волинської єпархії УПЦ.

До спільної молитви, яка проходить щовечора о 21:00, вже приєдналися віруючі УПЦ МП на Волині і в Криму.

Зокрема, митрополит Луцький і Волинський Нифонт у листі наміснику Десятинного монастиря архімандриту Гедеону (Харону) запевнив, що буде "просити духовенство і мирян ввіреної йому Волинської єпархії їхніх молитов за утихомирення злих сердець, які зараз з усією ненавистю і люттю повстали на нашу віковічну святиню".

Підтримав будівництво оновленої Десятинної церкви також митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар.

Текст молитви, яку благословив Митрополит Володимир:

"Господи Ісусе Христе, Сине Божий! Ти бо рекл єси, без Мене не можете нічого чинити; Призри на ни, що моляться Тобі воздвигнути собор Десятинний, на честь Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії, її ж молитвами і всіх Твоїх святих помилуй нас. Амінь".

Нагадаємо, що раніше проти будівництва Десятинної церкви на руїнах давньоруського храму виступили не тільки тисячі киян , а й місія ЮНЕСКО .

"Таке будівництво змінить лінію горизонту існуючого міського ландшафту, і може вплинути на візуальну цілісність і видатну світову цінність об'єкта (буферної зони Софії Київської)", - підкреслювали її експерти.

У лютому цього року було оголошено бліц-конкурс на концепцію сучасної музеєфікації залишків автентичних церкви Богородиці (Десятинної). 19 травня після невеличкого скандалу переможцями оголошеного конкурсу стали два проекти, які набрали однакову кількість голосів журі. Їх було вирішено об'єднати.

Одна з концепцій-переможниць, яку представив архітектор Андрій Миргородський, передбачає музеєфікацію залишків історичного фундаменту, зведення скляного покриття над ним зі спорудженням каплиці біля входу з боку Пейзажної алеї та відновлення ротонди за музеєм.

Друга ж концепція-переможниця, запропонована архітектором Ольгою Кругляк, передбачає потужну забудову на місці Десятинної церкви.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.