Спецпроект

Литва обурена тим, що Австрія відпустила кадебіста

У Литві обурені рішенням Австрії відпустити на свободу громадянина Росії, полковника КДБ Михайла Головатова, раніше затриманого за європейським ордером на арешт.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Президент Литви Даля Грібауаскайте заявила, що поспішність Австрії в цьому питанні - політично невиправдана дія, котра підриває основи правового співробітництва європейських країн.

Сьогодні з Відня в знак протесту відкликаний посол Литви, а австрійському послу в литовській столиці вручена нота з проханням роз'яснити: чому відпущений на свободу полковник КДБ Головатий, який у січні 1991 року на чолі групи "Альфа" штурмував Вільнюську телевежу і підозрюваний у злочинах.

1991: радянські війська штурмують телевежу у Вільнюсі (ВІДЕО)

Глава парламентського комітету з міжнародних справ Емануеліс Зінгеріс, говорячи про це рішення Австрії, в якому він не виключив тиску Росії, зауважив: "Сподіваюся, цей плювок в обличчя Європи буде оцінений нашими партнерами. А що було б, якщо б відпустили Радко Младича?".

Біля австрійського посольства у Вільнюсі пройшов мітинг, на який зібралися свідки подій 1991 року, родичі загиблих. Вони тримали в руках плакати "Warum?" (Чому?) і "Ганьба Австрії!".

Литва, будь вільною! Спогади учасника студзагону оборони Вільнюса

Напередодні у Відні був затриманий Михайло Головатий - полковник запасу КДБ, на початку 1990-х років - командир групи "Альфа", яка брала участь у вільнюських подіях 1991 року.

Нагадаємо, що у травні генпрокуратура Литви оголосила про намір допитати щодо кривавих подій у Вільнюсі в січні 1991 року екс-президента СРСР Михайла Горбачова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.