У "Тюрмі на Лонцького" бояться, що уряд забере в них приміщення

Під час передачі музею "Тюрма на Лонцького" від СБУ до Мінкульту меморіал можуть позбавити майна і кадрів. Колектив запевняє, що "Львів цього не допустить, бо "На Лонцького" - місце пам'яті для тисяч західноукраїнських родин".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Колектив Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" про чергове доручення Президента щодо передачі зі сфери управління СБУ до Міністерства культури дізнався із засобів масової інформації.

Музейники позитивно сприймають перехід до сфери управління Мінкульту, адже ще зі заснування меморіалу у колишній в'язниці Гестапо та КГБ мова йшла про передачу його Українському інституту національної пам'яті (на сьогодні ця установа ліквідована як окремий орган і передана у відомство уряду).

Працівники меморіалу "Тюрма на Лонцького" сподівається, що цьогоріч доручення Президента України буде виконане, на відміну від невтіленого минулорічного.

Проте колектив музею висловлює занепокоєння щодо механізмів передачі установи у підпорядкування Мінкульту.

Голова УІНП Валерій Солдатенко: "Перед нами не стоїть завдання проводити люстрацію"

"Юридично музей досі орендує приміщення в'язниці (експозиційне) та робочі кімнати у СБУ, хоча нам повинні були передати їх на баланс ще в 2009 році, - говорить директор Руслан Забілий. - Відповідно ми вкотре звертатимемося з вимогою здійснити передачу Національного музею разом із цими приміщеннями".

За словами Руслана Забілого, Національний музей має змінити керуючий орган, зберігши:

1. всі приміщення, які сьогодні використовує Національний музей,
2. колектив, який створював і розвиває Музей, у повному складі,
3. в'язничне подвір'я, де захоронювали жертв тортур і яке є частиною експозиції та потребує проведення ексгумаційних і археологічних досліджень,
4. фінансування для забезпечення належного рівня роботи і розвитку Національного музею.


"В іншому випадку ми розцінюватимемо процес передачі як фактичну спробу ліквідації унікального Національного музею, який має лише два аналоги в Європі, - підкреслив історик і очільник меморіалу Забілий. - Адже як можна говорити про Національну музейну установу без головного експозиційного об'єкта - тюрми та подвір'я? Як уявити "Тюрму на Лонцького" без її колективу, який за умов цілковитої відсутності фінансування капітальних робіт та виготовлення експозиції, зібрав унікальні експонати та створив за неповні два роки один із найпопулярніших музеїв країни?"

Екскурсія "Тюрмою на Лонцького" (ФОТО)

Історик Володимир В'ятрович, член Наглядової ради музею, за часів керівництва якого архівом СБУ створювався меморіал "Тюрма на Лонцького", підкреслив, що у Служби безпеки України та Міністерства культури є всі юридичні підстави та механізми спокійно із збереженням здобутків музею, кадрів та майна здійснити передачу установи.

"Тюрма на Лонцького стала символічним місцем останнього спочинку мільйонів невинних жертв нацистського та комуністичного режимів, і тисячі західноукраїнських родин приходять сюди вшановувати їх пам'ять. І ми знаємо - Львів десятками років добивався створення Меморіалу і нині не допустить ні прямої, ні прихованої його ліквідації", - наголосив Володимир В'ятрович.  

"Тюрма на Лонцького" за два роки отримала численні відзнаки своєї роботи від українських та міжнародних структур, є майданчиком проведення міжнародних фестивалів, успішно розпочала процес вступу до Світової федерації музеїв, стала обов'язковим місцем відвідин, передбаченим як протоколом офіційних делегацій, так і порядком денним звичайних туристів.

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.