ФСБ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ РЕАБІЛІТУВАТИ РОЗСТРІЛЯНИХ У КАТИНІ

У Федеральній службі безпеки (ФСБ) Росії стверджують, що для реабілітації жертв Катинської трагедії не вистачає документів. І хоча у грудні 2010 року Держдума РФ визнала причетність Сталіна до розстрілу польських офіцерів, у січні 2011-го Верховний Суд Росії визнав законним засекречення документів про Катинь.

Про нестачу документів для реабілітації розстріляних польських офіцерів заявив начальник управління реєстрації та архівних фондів відомства Василь Христофоров, повідомляє "Ехо Москви".

Чиновник посилається на думку прокуратури та суду. Він зазначив, що за законом для реабілітації жертви репресії кримінальна справа має бути спрямована з архіву в прокуратуру чи суд. "На польських громадян таких справ немає, оскільки вони були знищені", - каже він. 

Посилання ФСБ на відсутність документів про катинський злочин - це юридичний прийом, направлений на те, щоб не реабілітувати розстріляних поляків, упевнений член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачинський.

НКВД розстрілювало польських офіцерів і на території України. Розслідування

Рачинський висловив сподівання, що в закон про реабілітацію будуть внесені поправки, які виключать можливість подібних хитрощів.

17 вересня 1939 року радянські війська, що вступили на територію Польщі за наказом Сталіна — силоміць вивезли польських офіцерів та представників інтелігенції — всього понад 20 тисяч чоловік. Усі вони стали заручниками, спочатку їх мордували у камерах, а потім співробітники НКВС розстріляли їх у Катинських лісах під Смоленськом.

У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників. Тоді ж російські комуністи заявили протилежне - що існують "незаперечні докази" про непричетність радянської влади до розстрілу польських офіцерів.

Онук Сталіна Євген Джугашвілі подав позов, у якому просить стягнути з депутатів РФ, які голосували за прийняття заяви про Катинь, 100 млн рублів у якості компенсації.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.