На екрани вийшов художній фільм-біографія Маргарет Тетчер (ВІДЕО)

У Лондоні відбулася європейська прем'єра фільму "Залізна Леді" - біографічної драми про кар'єру колишнього прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.

Картина британського режисера Філліди Ллойд викликала численні і здебільшого позитивні відгуки кінокритиків, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Сама 86-річна баронеса і члени її родини від попереднього перегляду стрічки категорично відмовилися.

Екс-глава британського уряду заявила, що виконавиця її ролі Меріл Стріп "не змогла втілити на екрані реальний образ", і що "її видатна кар'єра стала свого роду розвагою".

Трейлер для британських кінотеатрів: Тетчер бореться із профспілками, виживає у спробі бомбового атентату Ірландської республіканської армії, веде неоголошену війну з Аргентиною за Фолклендські острови, танцює із президентом США Рональдом Рейганом і йде у відставку після 11 років керування країною і партією

Тетчер також ясно дала зрозуміти керівництву Консервативної партії, що вона розраховує на підтримку своїх прихильників у вигляді їхньої відмови від перегляду "Залізної Леді".

Тим часом синефіли критикують роботу за невиправдане оспівування діяльності Тетчер, яка постає чи не єдиним "політиком, котрий є справжнім чоловіком", рятуючи честь британської армії і британської влади.

1964: експерименти з ЛСД у британській морській піхоті (ВІДЕО)

Інші обурюються вторгненням авторів в особисте життя політика: в окремих фрагментах фільму колишній прем'єр постає у вигляді немічною літньої жінки, яка страждає від старечого слабоумства.

Трейлер для українських кінотеатрів: Тетчер та її іміджмейкери

Виконавиця головної ролі Меріл Стріп стверджує, що прагнула в першу чергу надати своїй героїні людського начала.

Маргарет Тетчер - політик, голова уряду Сполученого Королівства і керівник Консервативної партії Британії у 1979-1990 роках.

Інші фільми з реконструкцією відомих історичних подій:

1917: різанина у болотах біля Іпру - Перша світова (ВІДЕО)

1920: поляки проти Червоної армії під Варшавою (ВІДЕО)

2008: голлівудський бойовик про війну у Південній Осетії (ВІДЕО)

XVI сторіччя: український телесеріал про Роксолану (ВІДЕО)

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.