"Регіонали" хочуть пам'ятник Столипіну в Києві. ФОТО

Група народних депутатів подала запит у міністерства і відомства з пропозицією розглянути можливість відновлення в Києві пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петру Столипіну. За "роль у державному розвитку".

Автори запиту - депутати ВР з фракції Партії регіонів Едуард Прутнік, Валерій Бондик, Олексій Плотніков, Валерій Коновалюк, Віктор Бондаренко і Олег Царьов (останній відомий боротьбою з львівським рестораном "Криївка).

Нардепи пояснюють свою ініціативу суспільним інтересом, а також "поверненням до витоків історичного розвитку Києва і України, відновленням історичної пам'яті шляхом відтворення пам'ятників, які існували раніше, і враховуючи безсумнівну роль Петра Столипіна в державному розвитку".

За словами Прутніка, його міжнародний фонд "Единый мир" виступив з ініціативою організації всеукраїнського відкритого конкурсу скульпторів зі створення проекту відновлення пам'ятника Столипіну в Києві.

 Так виглядав пам'ятник Столипіну на Хрещатику. Напис ліворуч: "Петру Аркадьевичу Столыпину - русскie люди". Напис над фігурою вітязя: "Вамъ нужны великiя потрясенiя, - намъ нужна великая Россiя".

Також фонд звернувся до Державної архівної служби України з пропозицією про проведення виставки і друку збірника-буклету архівних документів, матеріалів, фотографій, присвячених пам'яті Столипіна, а також його перебуванню в Києві.

Депутати пропонують обговорити проект відтворення пам'ятника Столипіну на спеціальній сторінці у "Фейсбуку".

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Як відомо, в січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

16 березня 1917 року. В рамках підготовки до Свята свободи пам'ятник було знесено як символ імперської політики царату

У вересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес. 

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Історична Правда

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.