Спецпроект

У ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ - ПРОТЕСТ ПРОТИ КЕРІВНИКА. Фото

Колектив Національного художнього музею України оголосив протест проти виконуючого обов'язки директора музею Тетяни Міронової. Вони прийшли на роботу в пов'язках з написами "протестую" і в холі музею виставили плакат зі своїми вимогами.

Про це пише Газета.ua.

Поштовхом до протесту став її блог, в якому було пред'явлено звинувачення в адресу співробітників музею.

Наталя Михайлова, співробітник відділу зв'язків з громадськістю, пояснила позицію колективу: "Привласнила чужі досягнення, які були зроблені не під час її роботи в музеї, а до неї. Вважаємо, що така людина не може бути директором національного музею. Але запевняю, протест ніяк не вплине на роботу. Вчора ми написали відкритий лист до міністра культури Михайла Кулиняка, в якому пояснили нашу позицію".

 Всі фото: Костянтин Стрілець

Виконуючою обов'язки директора музею Тетяну Міронову призначили в квітні. За її словами, коли вона прийшла в музей, він був у жалюгідному стані, не працювала сигналізація, будинок перебував в аварійному стані.

Оголошення при вході

Сьогодні в музеї зберігаються 40 тисяч робіт українських майстрів. Їхня загальна вартість перевищує 50 мільйонів доларів.

Колектив музею працює, як і раніше

Національний художній музей уже півроку залишається без керівництва. Після скандального звільнення Анатолія Мельника в.о. гендиректора стала галеристка Тетяна Міронова, а через чотири місяці з музею пішов зам з економічних питань, звинувативши наостанок Міронову у кумівстві і непрофесійності.

На початку жовтня чоловік Тетяни Міронової Валерій, який балотується в нардепи по мажоритарному округу, спробував використати НХМУ як майданчик для своєї політичної реклами.

Сьогодні заступник Міронової з питань розвитку Ігор Ліховий заявив, що "робота нового менеджменту" НХМУ є ефективнішою в порівнянні з попередниками.

Читайте також: "Що відбувається в Національному Художньому музеї?"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.