Ентузіаст-пошуковець відкопав бідон з архівом УПА. ФОТО

Архів УПА зі списками бійців, описом їхнього життя та підпільною повстанською агітацією знайшли на Тернопільщині.

Про це повідомляє "Газета.ua".

Бідон y лісі недалеко від райцентру Чортків відкопав "іще наприкінці минулого року" місцевий пенсіонер, колишній політвязень Володимир Мармус. Нещодавно передав документи в обласний архів.

 

"Минулого року на Покрови запросили мене на посвячення хреста на місці загибелі "упівців" в селі Біла, біля Чорткова. Там люди розповіли, що місцева бабця, колишня звʼязкова УПА, намалювала схему, де в лісі повстанці архів заховали. Люди вже пробували шукати, але безуспішно. Я взявся за це пристрасно, бо зараз якраз готую історичну розвідку про рідне село Росохач. Думав, що там цікаві документи знайду", ― розповідає Мармус.

На пошуки він витратив три дні.

 

"По нашому округу балотувався до Верховної Ради кандидат Бедриківський. То він взявся помогти – привіз мені металошукач. Можна сказати, що вибори помогли в добрій справі. Я найшов місцевого, який добре той ліс знав, і пішли шукати. Вже втратили надію, бо всі корчі обійшли, а тут на дорозі запікало. Думав, може яка підкова, але було відчуття, що треба перевірити. На глибині 30 сантиметрів знайшли бідон. Подібний до радянського, в якому молоко тримали, але німецький, залізний. Одна стінка вже проржавіла", ― пригадує чоловік.

Бідон був заповнений водою. Мармус привіз документи додому. Просушив і частково посортував. Частину, яка була зіпсута, викинув [!!! - ІП].

"Ті документи переважно стосувалися не нашого району, а сусідніх – Теребовлянського і Гусятинського. Мені казали, щоб я в музей села Біла передав, але вирішив в обласний архів – там він буде корисніший".

 

"Найцікавіше, що тут є – списки бійців з короткими біографічними даними. Це може допомогти родичам дізнатися щось про своїх предків.Також в знайденому архіві збереглися українські карбованці, листівки, особисті листи, звіти – "протоколи" про життя окремих бійців. Думаю, нам знадобиться рік, щоб вивчити всі документи", ― каже головний спеціаліст обласного архіву Андрій Цаль.

Найвідоміший повстанський архів "Озернянський" знайдений на Тернопільщині в 2004-ому році, опублікували повністю. Тепер подібне неможливе через зміни в законодавстві, кажуть в архіві.

 

"Минулого року набув чинності закон "Про захист персональних даних", то тепер навіть не всі документи з "Озернянського" архіву дослідникам видають. Документи, що стосуються конкретних осіб, зможуть отримати лише їх родичі, а інші люди лише з їх згоди", ― зазначає Цаль.

Дивіться також:

Архіву ЦДВР передали відкопаний бідон із документами УПА. ФОТО

Чорні археологи продають архів УПА з 500 тисяч. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.