На Житомирщині зносять пам'ятник Леніну

Апеляційний суд Житомирської області залишив без змін рішення Новоград-Волинської міської ради щодо демонтажу пам'ятника лідеру партії більшовиків (відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії) і засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Про це повідомляє 0412.ua.

За демонтаж більшість депутатів міськради проголосували ще в лютому 2013 року. Активісти КПУ намагалися опротестувати це рішення в судах, однак суд першої інстанції і апеляцію програли. Зараз готують позов до Верховного Суду.

Представники партії "ВО "Свобода" у міськраді зголосилися оплатити 10 тисяч грн на перенесення постаменту з центральної площі у парк Слави. Однак комуністи переконані, що там тритонна бронзова скульптура їхнього вождя довго не простоїть.

Щодо долі Леніна немає одностайної думки і у пересічних жителів Новоград-Волинська, повідомляє ТСН. Одні кажуть, що пам'ятник зображує ідола, а тому його треба знести, а інші кажуть, що вони є вихованцями доби Радянського Союзу, тому його треба захистити.

Як відомо, у червні 2013 року депутати Сумської міськради вирішили демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

"Радянських" назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". СТАТИСТИКА

Всі матеріали за темою "Ленін"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.