Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

Академічна праця американського історика Джона Армстронґа "Український націоналізм" (1955 року) видана цьогоріч у Росії під назвою "Истоки самостийного нацизма: к чему пришла Украина в ХХІ веке".

Книгу видало у 2014 році видавництво "Центрполіграф" - одне з найбільших приватних видавництв РФ.

Під таким заголовком її можна придбати у більшості книжкових онлайн-магазинах.

Професор Джон Армстронґ - американський політолог та історик, один із чільних спеціалістів з історії радянської управлінської бюрократії.

Його робота "Український націоналізм: 1939-1945" є академічною монографією, класичною, безпристрасною і відомою в наукових колах. Під час підготовки до написання Армстронґ узяв численні інтерв'ю в безпосередніх учасників подій, вивчав тогочасні документи.

Особливістю його наукової роботи була праця не тільки в бібліотеці чи архіві, але й "у полі" - він вільно володів українською, російською, німецькою та французькою мовами, що дозволило провести унікальні інтерв'ю з очевидцями.

 Книга на одному з онлайн-магазинів

"Український націоналізм" було видано в 1955-му і перевидано в 1963 і 1990 роках. У 2008 році працю було видано російською, під назвою "Украинский национализм: факты и исследования".

 "Центрполіграф" уже видавав монографію Армстронґа у 2008 році. Тоді ще з більш-менш оригінальною назвою

Що змусило книговидавців змінити назву написаної в 1950-х роках наукової роботи "Український націоналізм: 1939-1945" на "Истоки самостийного нацизма: к чему пришла Украина в XXI веке", не повідомляється. Автор книги помер у 2010 році.

 На іншому книжковому сайті раптом зникли 10 сторінок із книги. Залишалася тільки назва, а інше "затерялось :("

Як відомо, у квітні 2014 року з російських книжкових магазинів зникло наукове дослідження російського історика про ОУН.

У 2012 році повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

А тодішній депутат ВР Вадим Колесніченко, укравши бренд "Історична Правда", використав наукові роботи іноземних істориків для політичної пропаганди, що викликало обурення науковців.

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в підручниках Росії

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС РФ

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

Влада використовує історію, щоб люди забули про соціальні проблеми

Колесніченко вставив у "науковий" збірник фальшиві ілюстрації. ФОТО

Як російська пропаганда робила з Саакашвілі Гітлера

Інші матеріали за темами "Агітпроп" та "Ідіоти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.