В Україні видали заборонене в Росії дослідження про УПА

У Києві вийшла друком монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Вихід книги друком приурочено до Європейського дня пам'яті жертв нацизму і сталінізму - 75-ї річниці підписання пакту Сталіна-Гітлера, повідомив ІП автор дослідження.

Навесні 2014 року російське видання монографії було вилучено з торгових мереж РФ без жодних офіційних коментарів властей.

У зв'язку з перевиданням своєї роботи в Україні історик припустив, що так будуть чинити й інші вчені, кому не вдається публікувати книги в Москві.

"Не виключено, що Україна стане майданчиком справжньої свободи в тому числі для російських авторів, - наголосив Ґоґун. - За останні півроку я отримав чимало відомостей від різних колег: видавці Білокам'яної зовсім залякані путінськими посіпаками".

Українське видання книги здійснило видавництво "К.І.С." (Київ)

За словами історика, підприємці та редактори бояться друкувати рукописи багатьох навіть суто наукових робіт, які офіційно ще не заборонені.

"А з України книги можуть різними шляхами потрапляти як в Росію, так і в Білорусію", - підкреслив науковець.

 Відгуки на звороті обкладинки

Третє видання монографії відрізняється від двох попередніх (російських) оформленням обкладинки: вперше використано плакат художника УПА Ніла Хасевича, на якому повстанець заколює господаря палаючого Кремля.

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Також:

Архів СБУ відкрив доступ до документу, засекреченого в Росії

Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

За дослідження про партизан суд РФ визнав німецького історика "екстремістом"

В Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.