Знову згадали, що в будинку Сікорського - не музей, а звалище. ФОТО

Пам'ятка історії - будинок в центрі Києва, де в 1889-1912 роках жив легендарний авіаконструктор Ігор Сікорський - продовжує занепадати.

Відповідні фото у своєму Facebook оприлюднив голова партії "Демократичний Альянс" Василь Гацько.

"Знаєте, що це? - написав він. - Будинок, у якому народився і виріс Ігор Сікорський".

 

Політик нагадав, що у підвалі цього будинку була облаштована імпровізована аеродинамічна лабораторія. Тут задумувалися перші літаки видатного авіаконструктора. І "саме тут народилася мрія українського розробника про вертикальний зліт", яку він здійснив вже в США.

"Гвинтокрили його компанії і досі в парку американських президентів, - написав Гацько. - Втім, у Києві його будинок розвалюється. Вкрали навіть пам'ятну дошку. Не вміємо ми вшановувати геніальність українців. Так само, як не вміємо і заробляти на цьому".

 

Він зазначив, що зараз належить Міноборони, а якщо не надати ій належної уваги, то "замість музею Сікорського на Ярославому Валу 15-б виросте ще одна свічка".

"Таких будівель у Києві чимало. На цю під час виборчої кампанії звернули мою увагу кияни. Поки наші рахують голоси, забіг подивитися на неї. Гарний буде музей", - пообіцяв політик.

"Заступник Міністра оборони доручив мені розібратись в питанні щодо "Будинку Сікорського", - написала в коментарі під постом користувачка Тетяна Садова. - Усіх охочих долучитись прошу надсилати свої контактні дані на адресу wsadova@gmail.com".

До речі, в цьому ж будинку в 1970-х роках мешкав не менш легендарний кібернетик Віктор Глушков.

Створити музей у будинку на Ярославовім Валу, 15-б обіцяють уже близько 20 років, але все ніяк не зроблять, зазначав у коментарі до своєї відеоекскурсії закинутими пам'ятками міста (2011 рік) києвознавець Михайло Кальницький.

У 2012 році висловлювалися пропозиції назвати аеропорт "Бориспіль" на честь Сікорського. Ось що тоді про будинок написав автор ІП журналіст Олександр Ластенко:

Ще в 1980-х визнаний аварійним, будинок належить Міністерству оборони України. Свого часу показний регіонал Олександр Кузьмук, бувши міністром оборони, зламав всі домовленості про створення в будинку Музея історії авіації і повітроплавання імені І.Сікорського.

Кузьмук відмовився передати споруду в довгострокову оренду фонду ім.Сікорського. Фінансувати цей фонд і надати необхідні експонати для музею збиралася американська компанія "Сікорскі Ейркрафт", а також сім’ї дітей та онуків Ігоря Сікорського.

Дуже схоже, що всі чекають, коли ж будівля завалиться, залишивши після себе чудовий майданчик в історичному центрі".

В Міноборони ж запевняли, що це фонд порушив домовленості, залишивши будинок, в якому до того був відомчий готель, на 10 років без ремонту.

У 2013 році вкотре повідомлялося про плани створити в будинку на Ярославовім Валу, 15-б музей Ігоря Сікорського. Відповідний проект розробили спеціалісти Національного заповідника "Софія Київська".

У Державному політехнічному музеї при НТУУ "КПІ" є відділ авіації та космонавтики, названий на честь Сікорського.

Дивіться також:

100 років "мертвій петлі". Зроблено в Києві

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.