Спецпроект

80% УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ. Соціологія

Більшість громадян України (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу.

Відповідне дослідження в жовтні 2015 року провела соціологічна група "Рейтинг".

Проти такого твердження виступили 12% опитаних. Не визначились - 8%.

За останні два роки значно збільшилась кількість тих, хто погоджується, що Голодомор був геноцидом (з 66% у 2013 до 80% у 2015 році), наголосили соціологи.

За останній рік майже вдвічі зменшилася кількість тих, хто не визначився щодо цього питання.

Противників визнання Голодомору геноцидом за минулы п'ять років поменшало з 25 до 12%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Твердження, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу поділяють більшість опитаних мешканців усіх без виключення регіонів.  Найбільше – на Заході (98%) та Центрі (87%).

Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхніх доходів, тим більше серед них підтримка тези щодо визнання Голодомору геноцидом.

При цьому, серед респондентів, рідна мова яких українська, прихильників тези 90%, в той час як серед тих, хто вважає рідною російську, – 60%.

 Джерело: Група "Рейтинг", Динаміка ставлення до Голодомору, жовтень 2015 року

Мешканці сіл більше згодні з тезою про Голодомор-геноцид, аніж мешканці міст (84% проти 79%).

Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.  Вибіркова сукупність: 1800 респондентів.  Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності: не більше 2,4%.

Цього року Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 28 листопада.

Програма заходів у Меморіалі пам'яті жертв Голодомору - за посиланням. 

Нагадаємо, в 2013 році 66% українців вважали Голодомор геноцидом, 22% заперечували таке твердження. 2% громадян України нічого не чули про Голодомор.

ТАКОЖ:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

59% українців вважають Голодомор геноцидом - 2012 рік

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Голодомор – реакція на мільйонний "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор вважаються тероризмом. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.