8 травня пройде загальнонаціональна акція «Мак пам’яті»

Українців закликали вшанувати співвітчизників, полеглих на всіх фронтах Другої світової війни: одягнути символ пам’яті — червоний мак

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

 

Наближається День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня. Це був найкривавіший глобальний конфлікт, під час якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей.

Як відомо, українці воювали у 7 арміях світу: Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять близько 8-10 млн осіб.

"Друга світова війна відкрила руйнівну силу обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (масові вбивства полоненних, Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл).

Упродовж довгого часу замовчувалися численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу, використання непідготовлених, нашвидкоруч мобілізованих вояків.

8 травня – в день коли завершилася Друга світова війна у Європі, важливо вшанувати усіх її жертв і наголосити, що такі трагедії ніколи не повинні повторитися. Про це нагадує наш символ – червоний мак та гасло "Ніколи знову", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

З 2014 року національним символом пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, є європейський та традиційний український знак – червоний мак.

Український інститут національної пам’яті пропонує, як і щороку, вшанувати пам’ять про загиблих у Другій світовій війні Всеукраїнською акцією "Мак пам’яті", доповнивши свій одяг червоним маком.

Дизайн символу "мак пам’яті" розроблено за ініціативи УІНП та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Детальніше з інформацією про "Мак пам’яті" можна ознайомитись за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.