Історики встановили справжнє ім'я одного з військових зі знімка «Підняття прапора на Іодзіма»

Американські дослідники з'ясували, що морський піхотинець з однією з найвідоміших історичних фотографій був ідентифікований невірно

Про це пише Birdinflight із посиланням на The Guardian.

На знімку, зробленому 23 лютого 1945 року, морські піхотинці і санітар піднімають прапор на горі Сурібаті над японським островом Іодзіма. Троє з шести військових загинули в найближчі дні.

 
Joe Rosenthal / the Associated Press

Довгий час вважалося, що на фотографії зображені Гарольд Шульц, Рене Ганьон, Харлон Блок, Франклін Сузлі, Айра Хейз і Майкл Стренк. Через 74 роки вчені з'ясували, що на місці Рене Ганьона насправді був інший військовий - Гарольд "Пиріг" Келлер

Історики Стівен Фоулі, Дастін Спенс і Брент Вестемейер використовували архівні відеозаписи і інші фотографії, зроблені на Іодзіма, щоб встановити особу морського піхотинця. Особистість Келлера підтвердили члени слідчої комісії і слідчі з лабораторії цифрових доказів ФБР. Сім'я Келлера, який помер від серцевого нападу в 1979 році, вдячна їм за це виправлення.

"Тепер ми знаємо, що він теж є на цій фотографії. Він ніколи не розповідав про це, коли ми були дітьми. Ми знали, що він був на війні, ми знали, що він був поранений в плече ... Але він не говорив, що допомагав підняти прапор на горі Сурібаті", - зазначила 70-річна дочка Келлера в коментарі NBC News.

У лютому 1945 року американці почали першу операцію на території Японії - захоплення острова Іодзіма в Тихому океані. Через чотири дні морським піхотинцям з величезними втратами вдалося захопити підноситься над островом гору Сурібаті і встановити на вершині перший прапор.

 
Wikimedia Commons

Його попросив на пам'ять міністр військово-морських сил США, і тоді морпіхи поставили другий, більший. Цей момент зафіксував фотограф Джо Розенталь. Після встановленні прапора Розенталь зняв солдат, що зображують бурхливу радість.

Коли через кілька днів його запитали, чи позували військові на фото, він вирішив, що мова йде про інший кадр, і відповів: "Звичайно". Через це Розенталя неодноразово звинувачували в постановці і навіть вимагали відкликати отриману знімком Пулітцерівську премію. Однак знята на Сурібаті кінохроніка доводить, що підйом прапора не зрежисований.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.