На посаду голови УІНП претендує 9 осіб

“Історична правда” звернулася до уряду з запитом щодо конкурсу на посаду голови Українського інституту національної пам’яті

З відповіді, яку надало Національне Агентство України з питань державної служби, стала відома кількість претендентів на посаду. Станом на 23 жовтня заявки на участь у конкурсі подали дев'ятеро осіб.

 

Їхні імена у НАДС не повідомляють. Проте у реєстрі декларацій вдалося знайти дані про двох потенційних учасників конкурсу. Перший - громадський діяч, автор "Історичної Правди" Тарас Шамайда. Другий - кандидат культурології, доцент КНУКіМ Сергій Руденко. 

Шамайда та Руденко подали декларації як кандидати, оскільки не подавали їх раніше. Згідно з нормами законодавства особи, які подавали декларації у 2018 році, не зобов'язані подавати їх знову, беручи участь у конкурсі на ту чи іншу посаду.

Також редакція "Історичної правди" намагалася дізнатися, чому термін подання заявок на участь у конкурсі продовжений з 15 жовтня до 1 листопада. У НАДС лише зазначили, що відповідну пропозицію під час засідання Кабміну висунув міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський. Чим викликана така ініціатива міністра, в агентстві не уточнили.

"Історична правда" додатково звернулася до НАДС з проханнями оприлюднити повний список тих, хто подався на участь у конкурсі, та роз'яснити, чому було продовжено термін подання заявок.  

Нагадаємо, Володимир В'ятрович пішов з посади голови УІНП 18 вересня. Конкурс на посаду нового голови почався 4 жовтня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.