На посаду голови УІНП претендує 9 осіб

“Історична правда” звернулася до уряду з запитом щодо конкурсу на посаду голови Українського інституту національної пам’яті

З відповіді, яку надало Національне Агентство України з питань державної служби, стала відома кількість претендентів на посаду. Станом на 23 жовтня заявки на участь у конкурсі подали дев'ятеро осіб.

 

Їхні імена у НАДС не повідомляють. Проте у реєстрі декларацій вдалося знайти дані про двох потенційних учасників конкурсу. Перший - громадський діяч, автор "Історичної Правди" Тарас Шамайда. Другий - кандидат культурології, доцент КНУКіМ Сергій Руденко

Шамайда та Руденко подали декларації як кандидати, оскільки не подавали їх раніше. Згідно з нормами законодавства особи, які подавали декларації у 2018 році, не зобов'язані подавати їх знову, беручи участь у конкурсі на ту чи іншу посаду.

Також редакція "Історичної правди" намагалася дізнатися, чому термін подання заявок на участь у конкурсі продовжений з 15 жовтня до 1 листопада. У НАДС лише зазначили, що відповідну пропозицію під час засідання Кабміну висунув міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський. Чим викликана така ініціатива міністра, в агентстві не уточнили.

"Історична правда" додатково звернулася до НАДС з проханнями оприлюднити повний список тих, хто подався на участь у конкурсі, та роз'яснити, чому було продовжено термін подання заявок.  

НагадаємоВолодимир В'ятрович пішов з посади голови УІНП 18 вересня. Конкурс на посаду нового голови почався 4 жовтня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.