Українські матеріали про злочини НКВД проти поляків. Виставка на Манхеттені

У Нью-Йорку відбулася американська прем’єра виставки, присвяченої антипольській операції НКВД.

На Манхеттені в рамках 8-ї станції "Історія" Інституту національної пам'яті продемонстрували результати роботи істориків установи над вивченням одного з найбільших злочинів проти польського народу. Внаслідок радянських репресій у 1937–1938 рр. загинули щонайменше 111 тис. поляків, майже 30 тис. відправили до таборів.

Про це повідомляє Monitor Info із посиланням на TVP Info.

 

На виставці представлені раніше невідомі або маловідомі документи та факти. На 16 стендах зображені долі людей, репресованих у рамках так званої антипольської операції НКВД, що пройшла в Радянському Союзі в 1937–1938 рр.

Під час неї арештовано понад 143 тис. людей. З них щонайменше 111 тис. засуджено до смертної кари. Приблизно 30 тис. поляків відправляли до таборів. Це один із найбільших злочинів проти польського народу у XX ст.

Виставка створена завдяки архівним матеріалам, переданим Інституту національної пам'яті Польщі українськими державними архівами в Одесі, Хмельницькому та Вінниці, а також Галузевому державному архіву Служби безпеки України.

Серед них, зокрема, докази злочину, накази про розстріл із підписами та печатками працівників НКВД. Збереглося небагато фотографій.

 

"Злочини намагалися не документувати фотографіями. Також були спроби стерти сліди цих людей", – зазначив Павел Зєльони з Інституту національної пам'яті, куратор та співавтор виставки.

Зміст виставки стосується й американської Полонії. "Ми всі знали про Катинь, але інформації про цей радянський злочин було дуже мало", – зізнався один із відвідувачів.

Тільки в Україні, де було найбільше польського населення в СРСР, засуджено 55 928 поляків, 47 327 із яких вбито. Матеріали підготовлено польською та англійською мовами.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.