АНОНС: «Розсекречені». Презентація онлайн-курсу про роботу з архівами КҐБ

Онлайн-курс «Розсекречені» детально розповідає, як розібратися з документами комуністичних спецслужб. Під час презентації експерти та розробники розкажуть про зміст курс та специфіку навчання, а також поділяться інсайтами створення освітнього міні-серіалу.

Центр досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra презентують результати річної роботи над матеріалом, який має полегшити життя для журналістів, дослідників та всіх охочих знайти інформацію у відкритих архівах КҐБ. 

 

Курс розповідає про те:

*з чого починати архівний пошук та як підготуватися до походу в архів;

*які є типи архівних документів;

*як верифікувати інформацію, отриману з протоколів допитів;

*як розібратися у двох десятках типів агентів спецслужб

та багато іншого. 


Окрім цього курс пропонує анімовані архівні історії, конспекти з посиланнями на корисні джерела, копії-ілюстрації архівних документів, про які йдеться, інтерв'ю з гарвардськими істориками про роботу з архівними джерелами, а також документальні ігри в агентів. 


Реєстрація на онлайн-курс за посиланням. 


Участь у презентації візьмуть:

Володимир Бірчак — головний експерт онлайн-курсу та автор навчальних матеріалів, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Юлія Лисенко — менеджерка курсу, студія онлайн-освіти EdEra;

Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;

Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України;

Олександр Сушко — директор Міжнародного фонду "Відродження";

Едуард Андрющенко — журналіст, автор кількох десятків матеріалів на основі документів з архівів КҐБ, автор Телеграм-каналу "KGBfiles", учасник проекту Центру досліджень визвольного руху "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа" (2018).


Модерує: Анна Олійник — директорка Центру досліджень визвольного руху, координаторка проекту від ЦДВР. 


Час: 26 грудня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 2 (2-й поверх Будинку Профспілок)


Вхід на презентацію вільний.
Подія у Фейсбуці: https://www.facebook.com/events/570080240512295/ 


Контакт: history@cdvr.org.ua


Онлайн-курс "Розсекречені" по роботі з архівами КҐБ підготовлений Центром досліджень визвольного руху спільно зі студією онлайн-освіти EdEra за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Нагадуємо, що 8 квітня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за "декомунізаційний пакет" законів. Один з них відкриває доступ до архівів комуністичних спецслужб в Україні. Щоб попрацювати з документами, потрібні лише заява та паспорт. Більше про те, як почати роботу з архівами КҐБ, читайте у посібнику "Архіви КҐБ для медіа".  

Більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження у високій якості, шукайте на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.