Фільм про співпрацю УПА та Армії Крайової виклали в інтернет

Кінокомпанія «УМ-Груп» виклала у вільний доступ створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно історичний документальний фільм «Рубіж. Грубешівська операція».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

 

"Онлайн-прем'єра стрічки, у якій розповідається про відносини України та Польщі в період Другої світової та одразу після її завершення, відбулася на офіційному YouTube-каналі кінокомпанії "УМ-Груп", - ідеться у повідомленні.

Як зазначається, опубліковано одразу три різні мовні версії картини:

- оригінальну чотиримовну версію з українськими субтитрами, у якій персонажі спілкуються українською, польською, російською та німецькою мовами. До озвучування було залучено акторів Андрія Мостренка, Віктора Лафаровича та Катерину Білик;

- версію з українським дубляжем, до якого долучилися актори Михайло Кукуюк та Катерина Качан;

- версію з англійським перекладом підписів та англійськими субтитрами.


Документальний фільм "Рубіж. Грубешівська операція" розповідає про визвольну боротьбу українських повстанців з УПА та польських партизанів з АК (Армія Крайова) під час та після Другої світової війни.

Найбільш вдалою спільною польсько-українською військовою операцією повстанців став напад підрозділів УПА та ВіН ("Воля і незалежність", вихідці з АК) на контрольоване силами НКВД повітове місто Грубешів у 1946 році.

Проєкт фільму став одним з переможців десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку в обсязі 3 млн 468 тис. 235 грн. (100% загальної вартості виробництва). До створення картини долучилися Український та Польський інститути національної пам'яті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.