У Празі встановили пам'ятну дошку власовцям. ФОТО

Це відбулося попри протести Москви проти уславлення колабораціоністської Російської визвольної армії (РОА).

У празькому районі Ржепор'є в четвер, 30 квітня, муніципальна влада встановила меморіальну дошку солдатам Російської визвольної армії, якою командував генерал Андрій Власов. Про це повідомило видання České noviny, передає Збруч.

 

У травні 1945 року власовці надали допомогу Празькому повстанню проти німецьких окупантів.

На табличці розміщено текст про те, що в Ржепор'є керівництво першої дивізії РОА під командуванням Сергія Буняченка ухвалило рішення прийти на допомогу повсталим проти німецької окупації мешканцям Праги.

"300 військовослужбовців Російської визвольної армії загинули під час визволення Праги", – написано на пам'ятній плиті. У тексті є згадка про неоднозначне сприйняття історичної ролі солдатів РОА.

При цьому наводиться цитата з книги "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина з питанням: "Чи всі чехи розібралися потім, які росіяни врятували їм місто?"

 

Крім меморіальної дошки, встановлено також пам'ятний знак у вигляді триметрового металевого стовпа, на вершині якого розміщено мініатюрну фігурку танка, накритого німецької військової каскою.

 

Установка меморіальної дошки коштувала районному бюджету 153 тисячі чеських крон (трохи більше шести тисяч доларів). Староста району Павел Новотний також заявив, що придбав камери відеоспостереження. Вони вже ввімкнені.

За словами Павла Новотного, рішенню муніципалітету з цього питання передував ґрунтовний діалог із громадськістю району.

"До речі, ініціатива встановлення дошки виходила аж ніяк не від мене – питання було підняте і на засіданні муніципальної ради, членами якого є представники восьми партій і рухів. У підсумку встановлення меморіальної дошки було одностайно підтримане. Чесно кажучи, я був здивований, що суперечок з цього приводу практично не виникло", – розповів староста району.

Рада празького району схвалила встановлення меморіальної дошки в грудні минулого року. Інформація про це викликала обурення з боку Москви. Міністерство закордонних справ Росії тоді заявило, що РОА була колабораціоністським збройним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього райху.

Установка пам'ятника власовцям, на думку посольства РФ у Празі, буде порушенням підсумків Нюрнберзького трибуналу, згідно з якими військові злочини не мають терміну давності.

Новотний у відповідь заявив, що монумент не прославлятиме солдатів РОА як колабораціоністів, а відзначить їх конкретні бої з Вермахтом за Прагу в 1945 році. При цьому староста зазначив, що ніколи не поставив би пам'ятник генералу Власову.


Нагадаємо
, що незадовго до поразки Німеччини у Другій світовій війні керівництво РОА ухвалило рішення вийти з підпорядкування німецького командування і пробиватися на Захід, щоби здатися в полон західним союзникам. 1-ша дивізія власовців під командуванням Буняченка взяла участь у Празькому повстанні. Саме допомога власовців змінила хід боїв у Празі на користь повсталих.

Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі
Могила 187 безіменних бійців РОА і генералів РОА В. Боярського і М. Шаповалова на Ольшанському цвинтарі в Празі

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.