АНОНС: На ЧАЕС презентують збірник документів «Чорнобильського досьє КҐБ»

УІНП запрошує журналістів на презентацію другої книги документів про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції та онлайн-тур зоною відчуження.

Про це йдеться на сторінці установи.

 

Презентація відбудеться у Чорнобильській зоні відчуження. Для поїздки буде організовано автобус. Захід триватиме 2,5 години і включатиме безпосередньо презентацію з можливістю поставити запитання спікерам та укладачам книги, а також тур зоною відчуження.

У другій книзі збірника документів "Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії" опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту "Укриття" ("Саркофаг") після Чорнобильської катастрофи.

Свідчення, зібрані у виданні, показують перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.

Серед документів, що увійшли до книги: повідомлення про аварії, що сталися до 1986-го, транскрипт телефонних переговорів на ЧАЕС в ніч аварії 26 квітня, примірник першого повідомлення про аварію, інформація про початок розслідування аварії та будівництва "Саркофагу" тощо.


Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.


Упорядники: Андрій Когут, Олег Бажан, Геннадій Боряк.


Читати видання можна за посиланням.


Участь у заході візьмуть:

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, один із упорядників видання;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Максим Шевчук, заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження;

Олег Бажан, один із упорядників видання, український історик, краєзнавець.


Час: 19 червня, п'ятниця, о 12:00


Кількість місць обмежена, необхідно зареєструватися за посиланням.

Реєстрація доступна до 18 червня 12:00.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.