Спецпроект

Президент Польщі написав лист на Волинь про «різню»

Анджей Дуда надіслав лист до «учасників заходів із вшанування 77-річчя Волинських подій в Луцьку, Павлівці та Гуті Пеняцькій» з політичними заявами

Як повідомляє сайт Район.Історія, текст опублікувало Посольство Республіка Польща в Україні на своєму офіційному сайті 5 липня.

Переклад документу з'явився наступного дня у виданні Монітор Волинський, який фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках державної підтримки Полонії та поляків за кордоном.

 

Також, за інформацією видання, лист президента Польщі прочитали 5 липня 2020 року під час богослужіння в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку в рамках пам'ятних заходів.

У листі Дуди міститься цілий ряд маніпуляцій та історичних фейків. Лист розкритикувала кандидатка історичних наук, представниця Українського інституту національної пам'яті у Волинській області Леся Бондарук.

"Риторика про те, що "Це був геноцид, який забрав близько 100 тис. жертв…" необгрунтована жодними історичними чи демографічними дослідженнями. Це виключно політичний меседж, яким польські політики маніпулюють, щоб приховати злочини поляків під час конфлікту" - вважає вона.

"Абсолютно некоректним як для дипломата, а тим більше для очільника європейської держави – Польщі, є називання Анджеєм Дудою ОУН і УПА злочинцями.

По-перше, не було жодного судового процесу, який би виніс такий вирок. По-друге, за українським законодавством, члени ОУН і УПА (так само як і члени АК у Польщі) визнані борцями за незалежність України" - наголошує Леся Бондарук.

Анджей Дуда на Волині у 2018 році
Анджей Дуда на Волині у 2018 році

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.