У стамбульському аеропорту відкрили музей. ФОТО

В аеропорту «Стамбул» почав роботу музей, експонати якого розповідають про основні віхи історії Туреччини. Зараз в музеї діє виставка «Скарби Туреччини: обличчя престолів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Туреччині з посиланням на інформацію, отриману в пресслужбі летовища.

 

"Кожен пасажир, який буває в Туреччині, відтепер матиме можливість побачити всі значні артефакти нашої історії в одному музеї. Ми хочемо, щоб аеропорт Стамбула, який вже є глобальним центром і всесвітньою точкою зустрічей, став ще й центром зустрічей з культурою та мистецтвом", – прокоментував відкриття музею генеральний директор аеропорту Кадрі Самсунлу.

 

Музейний простір має площу 1 тис. кв.м. Експозиція "Скарби Туреччини: обличчя престолів" включає 219 експонатів, які були зібрані з 29 різних музеїв.

 

"Стамбул приєднався до клубу великих аеропортів з музеями, серед яких багато інших міст світу, як-от Сан-Франциско, Амстердам, Афіни та Каїр", – йдеться в повідомленні пресслужби.

 

Довідково. Найбільша в світі авіагавань – аеропорт Стамбула – відкрилася наприкінці жовтня 2018 року. Аеропорт продовжуватиме розбудовуватися впродовж 10 років, поки всі етапи не буде завершено до 2028 року.

Планувалося, що після відкриття першого етапу новий аеропорт зможе обслуговувати до 90 мільйонів пасажирів на рік. Із реалізацією всіх етапів проєкту цей показник має збільшитися до 150 мільйонів, а за потреби його доведуть до 200 мільйонів пасажирів, що дасть йому змогу стати найбільшим у світі.

Після початку світової пандемії коронавірусу цей аеропорт став хабом для повернення громадян з різних куточків світу додому. Пізніше аеропорт "Стамбул" першим у країні отримав сертифікат "Безпечного туризму".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.