До 120-річчя Катерини Білокур музей декоративного мистецтва "оживить" її картини

Національний музей українського народного декоративного мистецтва підготував мистецький проєкт «Білокур», мета якого – популяризація доробку геніальної художниці

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на відділ науково-освітньої роботи музею.

"Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду і передбачає низку цікавих та інноваційних заходів, одним з яких є видання книги мистецтвознавиці та арткритика Олесі Авраменко, що містить не тільки маловідомі факти про життєвий шлях та творчість української мисткині, але й включає інтерактивні елементи. 20 сторінок (картин) цієї книги "оживуть" за допомогою доповненої реальності, яка перетворить процес читання на своєрідну гру та значно розширить читацьку аудиторію, залучивши молодих людей", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, книга незабаром побачить світ та посяде почесне місце на полицях бібліотек, шкіл мистецтва та інших закладів культури.

В музеї уточнили, що завдяки проєкту "оживуть" і 17 із 37 картин видатної художниці з колекції музею. Ці роботи стануть частиною широкомасштабної ювілейної виставки "Катерина Білокур. Життя в обіймах квітів", яка відкриється в листопаді. Вона розповість не тільки про долю художниці-самоуки з Богданівки, що підкорила світ, а й про тих особистостей, які зіграли особливу роль в її житті: Оксану Петрусенко, Павла Тичину, Тараса Шевченка, Василя Нагая та багатьох інших.

Крім того, за допомогою аудіогіда та доповненої реальності гості музею зможуть самостійно ознайомитися з цікавими подробицями про створення 10 робіт Катерини Білокур, її епістолярною спадщиною, почути коментарі сучасників мисткині.

Приємним сюрпризом для шанувальників творчості великої художниці буде демонстрація загублених робіт – "Цар Колос" та "Березонька". Вони вважаються втраченими після виставки у Парижі 1957 року. Завдяки новітнім технологіям глядачі вперше зможуть побачити їх на виставці.

Проєкт "Білокур" реалізується за участі восьми музеїв України - з Києва, Яготина, Полтави і Львова.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.