Визначено лауреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

У Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, на якому визначено лауреатів 2020 року

У номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" премію виборола робота Сергія Махуна "Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі" (газета "Дзеркало тижня", №1 від 13.01.2019). У статті автор аналізує і спростовує фейки і міфи спільної історії з агресивним північно-східним сусідом - Росією.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" перемогу здобула передача "Історична правда. Українська ідентичність" (автори проекту - Вахтанг Кіпіані, Ольга Мовчан, Дарія Коровицька, Петро Колодій, Богдан Ільчишин), яка вийшла в ефір 29 вересня 2019 р. на телеканалі "Еспресо".

Серед поданих на премію радіопрограм кращою визнана передача "Вся країна", яка вийшла в ефір 22 січня 2019 року на Українському радіо. Керівник проекту - Юлія Шелудько, автори - Ольга Молоцька, Вікторія Сидоренко, Софія Шеметуха. Передача створена до Дня Cоборності України. За допомогою радіомосту між студіями Києва, Івано-Франківська та міста Дніпро слухачі дізналися, як цей день святкували 100 років тому і як святкують сьогодні.

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію присуджено доктору наук з державного управління, професору Василю Куйбіді та доктору політичних наук, професору Валерію Бебику за монографію "Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн" (НАДУ, м. Київ, 2019). У книзі викладено теорію інформаційних та гібридних війн, методи протидії зовнішній інформаційній агресії, спеціальним інформаційним кампаніям, операціям, впливам.

Загалом цього року на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було подано 22 твори: 5 - в номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації"; 10 - в номінації "За кращий твір у телевізійній сфері"; 2 - в номінації "За кращий твір у радіомовній сфері"; 5 - в номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері".

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року, вона присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.