Визначено лауреатів премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

У Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, на якому визначено лауреатів 2020 року

У номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації" премію виборола робота Сергія Махуна "Fakebook. Гібридна війна у світі постправди точиться й на історичному полі" (газета "Дзеркало тижня", №1 від 13.01.2019). У статті автор аналізує і спростовує фейки і міфи спільної історії з агресивним північно-східним сусідом - Росією.

У номінації "За кращий твір у телевізійній сфері" перемогу здобула передача "Історична правда. Українська ідентичність" (автори проекту - Вахтанг Кіпіані, Ольга Мовчан, Дарія Коровицька, Петро Колодій, Богдан Ільчишин), яка вийшла в ефір 29 вересня 2019 р. на телеканалі "Еспресо".

Серед поданих на премію радіопрограм кращою визнана передача "Вся країна", яка вийшла в ефір 22 січня 2019 року на Українському радіо. Керівник проекту - Юлія Шелудько, автори - Ольга Молоцька, Вікторія Сидоренко, Софія Шеметуха. Передача створена до Дня Cоборності України. За допомогою радіомосту між студіями Києва, Івано-Франківська та міста Дніпро слухачі дізналися, як цей день святкували 100 років тому і як святкують сьогодні.

У номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері" премію присуджено доктору наук з державного управління, професору Василю Куйбіді та доктору політичних наук, професору Валерію Бебику за монографію "Національна безпека в умовах інформаційних та гібридних війн" (НАДУ, м. Київ, 2019). У книзі викладено теорію інформаційних та гібридних війн, методи протидії зовнішній інформаційній агресії, спеціальним інформаційним кампаніям, операціям, впливам.

Загалом цього року на здобуття премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності було подано 22 твори: 5 - в номінації "За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації"; 10 - в номінації "За кращий твір у телевізійній сфері"; 2 - в номінації "За кращий твір у радіомовній сфері"; 5 - в номінації "За кращу наукову роботу в інформаційній сфері".

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року, вона присуджується щорічно до дня народження Івана Франка - 27 серпня. Премією відзначаються автори нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.