В ОГП відкрили музей прокуратури

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про відкриття нової експозиції в холі Офісу Генпрокурора, «щоб кожен, хто творить сучасну історію захисту закону і порядку, міг познайомитись із літописом нашої інституції».

Про це вона заявила на своїй сторінці у Facebook.

 

"Найстаріші експонати в музеї – мундир Слобідсько-Українського губернського прокурора зразка 1811 року, оригінальний штамп прокуратури Ровенської області 1945 року, формений одяг слідчого прокуратури Ізюмського району Григорія Веприцького з нагородами Великої вітчизняної війни та органів прокуратури Харківської області.

Один із найцінніших експонатів – робочий стіл Романа Руденка, який був головним обвинувачем від СРСР у Нюрнберзькому процесі.

На стендах, що відображають історію прокуратури, зібрано історичні документи, в тому числі, перші документи прокуратури незалежної України, пам'ятки, світлини від часів Козацької України" - йдеться у повідомленні.

У свою чергу колишній Голова УІНП (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович відреагував на відкриття цього музею та його експонати:

"Чекістські джерела натхнення для пані Ірини Венедіктової. Роман Руденко (той самий чий стіл найважливіший експонат) – на посаді прокурора Донецької (Сталінської) області, заступника прокурора УРСР, прокурора УРСР та Генерального Прокурора СРСР, брав безпосередню участь у масових політичних репресіях населення. Зокрема, у часи Великого терору 1937-38 Руденко був членом Трійки НКВС по Донецькій області." - написав В'ятрович у Фейсбук

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.