В ОГП відкрили музей прокуратури

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про відкриття нової експозиції в холі Офісу Генпрокурора, «щоб кожен, хто творить сучасну історію захисту закону і порядку, міг познайомитись із літописом нашої інституції».

Про це вона заявила на своїй сторінці у Facebook.

 

"Найстаріші експонати в музеї – мундир Слобідсько-Українського губернського прокурора зразка 1811 року, оригінальний штамп прокуратури Ровенської області 1945 року, формений одяг слідчого прокуратури Ізюмського району Григорія Веприцького з нагородами Великої вітчизняної війни та органів прокуратури Харківської області.

Один із найцінніших експонатів – робочий стіл Романа Руденка, який був головним обвинувачем від СРСР у Нюрнберзькому процесі.

На стендах, що відображають історію прокуратури, зібрано історичні документи, в тому числі, перші документи прокуратури незалежної України, пам'ятки, світлини від часів Козацької України" - йдеться у повідомленні.

У свою чергу колишній Голова УІНП (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович відреагував на відкриття цього музею та його експонати:

"Чекістські джерела натхнення для пані Ірини Венедіктової. Роман Руденко (той самий чий стіл найважливіший експонат) – на посаді прокурора Донецької (Сталінської) області, заступника прокурора УРСР, прокурора УРСР та Генерального Прокурора СРСР, брав безпосередню участь у масових політичних репресіях населення. Зокрема, у часи Великого терору 1937-38 Руденко був членом Трійки НКВС по Донецькій області." - написав В'ятрович у Фейсбук

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.