Документи про «Куркульську операцію» доступні онлайн

У вільний доступ виклали 50 архівних документів про одну з репресивних операцій Великого терору 1937—1938 років, спрямовану проти так званих «куркулів»

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів "Куркульська операція". Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху: https://bit.ly/3qFxMfv.

"Куркульська операція" — радянська репресивна кампанія у рамках політики Великого терору. У результаті операції було заарештовано понад 111 000 осіб, а розстріляно — понад 64 000, решту відправили у табори, де багато хто згодом загинув. Такі цифри називають дослідники за період з серпня 1937 року по листопад 1938 року.

Наказ про початок операції № 00447 підписав народний комісар внутрішніх справ СРСР Ніколай Єжов 30 липня 1937 року.

До колекції увійшли:

●      протоколи підготовки до операції;

●      вказівки НКВС по виготовленню спеціальних бланків для ведення слідчих справ на "куркулів";

●      місця дислокації міжрайонних оперативних груп НКВС УРСР;

●      доповідні записки Єжову про результати виконання наказу НКВС №00447;

●      ліміти по "куркульській операції" встановлені органами НКВС по областях, а також додаткові ліміти які збільшували в процесі;

●      оперативні плани НКВС по арештах селян 1-ї категорії і 2-ї категорії — яких слід засудити до розстрілу чи до таборів відповідно;

●      наказ щодо проведення репресій на заводах оборонної промисловості;

●      зведені дані про кількість заарештованих і засуджених у ході операції;

●      національний склад арештованих та компрометуючі матеріали про минуле арештованих;

●      повідомлення про результати роботи за Наказом №00447.

Зокрема в колекції опублікована телеграма народного комісара І. Леплевського, в якій він наказує переглянути усі справи на "кулаків" та "кримінальників", які вже повернулися із заслання. За результатами перегляду керівники обласних відділів НКВД мали сформувати нові списки для репресій: розбити всі справи на дві категорії — кого розстріляти, а кого — відправити в табори. Перегляд усіх справ мали здійснити за два дні і відзвітуватися Леплевському про результати.

"Опубліковані документи відверто свідчать про злочинний характер цієї кампанії, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Наприклад, як інакше трактувати звернення народного комісара Леплевського, який просить збільшити ліміти на список селян, яких слід розстріляти? Комісар обґрунтовує своє прохання тим, що в тюрмах — нестача місць".

Також в архівних документах збереглися пропозиції радянського керівництва збільшити квоту для висилки у табори до 5000 осіб, а згодом і до 7000.

Ніколай Єжов і Йосіф Сталін
Ніколай Єжов і Йосіф Сталін

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.