Спецпроект

У Києві відбувся показ фільму про Голокост в Італії

У День пам’яті жертв Голокосту 27 січня в столичному в кінотеатрі «Жовтень» відбувся спеціальний показ оскароносного фільму «Сад Фінці-Контіні», присвяченого трагічним подіям в Італії кінця 30-х років

Як повідомляють кореспонденти Укрінформу, показ організований Київським міжнародним кінофестивалем "Молодість".

 

"Кінофестиваль "Молодість" разом із посольством Італії та Італійським інститутом культури в Україні вже другий рік поспіль організовує спеціальний вечір у День пам'яті жертв Голокосту — найбільшої, мабуть, трагедії ХХ сторіччя. Трагедії, яка своїм відлунням і сьогодні є для нас дуже болючою і важливою темою. Фестиваль "Молодість" неодноразово показував фільми, присвячені цій темі. І я сподіваюсь, що в майбутньому зрозуміють ці уроки минулого і пам'ятатимуть цю трагедію, яка не має повторитися", - сказав на брифінгу, що передував події, генеральний директор КМКФ "Молодість" Андрій Халпахчі.

У свою чергу головний рабин України Яків Дов Блайх подякував організаторам та учасникам проєкту і наголосив, що дуже важливо пам'ятати та не забувати про цю трагедію.

"Дуже важливо знати про цю трагедію не тільки через минуле, а й через майбутнє. І всі засоби є правильні, щоб пам'ятати про це. Звичайно, через культуру ми можемо дізнаватися більше, завдяки фільмам ми можемо відчувати це, через трагедії ми маємо духовно перейнятися цим, помолитися за тих, кого втратили в Бабиному Яру і взагалі під час Голокосту", - підкреслив він.

Директор Італійського інституту культури в Україні Едоардо Крісафуллі передав вітання учасникам та гостям від Посла Італійської Республіки в Україні П'єра Франческо Дзадзо. Він зазначив, що в Італії законом встановлено День пам'яті жертв Голокосту — 27 січня, в день, коли 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц.

"Для нас моральний та політичний обов'язок — пам'ятати це. У фільмі "Сад Фінці-Контіні" ми можемо спостерігати, якими розгубленими були євреї Італії, коли були встановлені закони Беніто Муссоліні 1938 року. Але головне — це послання надії, тому що цінності італійської конституції, які є також цінностями Європейського Союзу, Європейської цивілізації, наголошують на рівності всіх людей і на боротьбі з дискримінацією. Тому перш за все ми пам'ятаємо, але ми також знаємо, що з попелу цих жахливих подій народилася нова Європа", - сказав Едоардо Крісафуллі.

Фільм "Сад Фінці-Контіні" видатного італійського режисера Вітторіо Де Сіка здобув премію "Оскар" як найкращий фільм іноземною мовою у 1972 році, нагороду "Давид ді Донателло" та низку інших престижних фестивальних та професійних кінонагород.

Події фільму відбуваються наприкінці 1930-х років у місті Феррара на півночі Італії. Саме тоді уряд Муссоліні ухвалює закони, які утискають права єврейського народу, на євреїв в Італії починається справжнє полювання, люди змушені ховатися, їм заборонене усе людське. Багата й аристократична єврейська сім'я Фінці-Контіні впевнена, що ці процеси та закони її не зачеплять. Молоді люди відмовляються вірити в небезпеку, що насувається, і можливість війни.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.