У нашій мові не так вже багато слів, які не лише мають цілком конкретних «батьків» - авторів, що першими їх використали, а й точну дату народження. Саме таким є слово «пропаганда». Його винахідником вважають папу римського Григорія XV.
Наприкінці заходу молодий журналіст запитав батька про його життя у Москві. Розчарований атмосферою холодної війни, що тоді панувала в столиці СРСР, а також відсутністю будь-яких контактів із радянськими високопосадовцями та постійним стеженням за собою агентів КДБ, батько відповів, що життя у Москві нагадувало йому інтернування в Бад-Наугаймі на початку Другої світової війни.
Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.
3 квітня 2019 року у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулась презентація освітньо-патріотичного проекту «Книги для 100 університетів і бібліотек України». В заході взяли участь бібліотекарі, громадські активісти, студенти та педагоги з Вінницької області.
Я зрозуміла що жіночого питання як такого немає. Є нерозв’язані проблеми всієї громади — праця поза домом, опіка над дітьми, охорона здоров’я, освіта, побутові справи, житло, харчування,— які ми звикли називати жіночими, бо жінкам доводилося ними займатися…
Нещодавно вийшла друком публікація дослідника Андрія Сови незнаних та малознаних досі документів, спогадів, нарисів, інтерв’ю, газетних публікацій, світлин про Романа Шухевича.
Остання книжка Дмитра Васильовича Малакова відкриває нові сторінки про киян відомих і не вельми знаних, але таких, які залишили свій слід в історії Києва, серед них – мистецтвознавець Володимир Пещанський, архітектори Микола Даміловський і Василь Листовничий, художник Віктор Цимбал…
Друком вийшло нове видання про Голодомор-геноцид «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», авторства істориків і співробітників Українського інституту національної пам’яті Сергія Горобця і Сергія Бутка.
Головною метою розвідувальної роботи, принаймні у другій половині 1920-х – на початку 1930-х років, було використання здобутих даних для підриву існуючої в Україні радянської системи.Робота першого, розвідувального, сектора полягала у збиранні інформації про загальну ситуацію в радянській Україні, підборі й навчанні агентів, резидентів і кур’єрів.