Благодійний фонд «Героїка» забезпечив до 2031 р. існування могили полковника Армії УНР Миколи Шраменка, похованого на цвинтарі Вальдфрідгоф (Waldfriedhof – Neuer Teil) у Мюнхені.
Міністерство культури занесло найстаріше козацьке кладовище Одеси до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Тепер цей об'єкт культурної спадщини отримав статус пам'ятки історії місцевого значення.
Українське історичне товариство у Польщі за підтримки Об’єднання українців у Польщі та інших українських організацій приступає до здійснення проєкту «Живі у нашій пам’яті – віртуальний український некрополь у Польщі», звертається до всіх, яким небайдужа доля відомих дочок та синів українського народу, підтримати реалізацію проєкту. Історична правда публікує їх звернення у повному обсязі.
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №4225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», необхідний для його будівництва.
25 грудня Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” провів розкопки на місцевості, на якій згідно з документами Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” розташоване колишнє Кирилівське православне кладовище. Територія, де проводилися розкопки, також межує з давнім єврейським цвинтарем. І православній, і юдейській релігійним традиціям властиве пієтетне ставлення до місць поховань.
Ветерани російсько-української війни відреагували на підміну надгробку на братській могилі вояків УПА у Підкарпатському воєводстві Польщі вимогою демонтувати незаконно розміщені польські символи у Львові, згоди на встановлення яких не давала міська рада
Цвинтарі з покинутими, полущеними, зарослими нагробками з українськими прізвищами зазвичай викликають сум. Але ж це неправильне сприйняття. Навпаки, слід використовувати мандри як можливість відвідати такі цвинтарі, подумати, помовчати, розповісти про людей, там похованих. Це ж означатиме, що про них не забувають
27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.
1789 року до Запорозького краю на запрошення імператриці Катерини ІІ прибувають перші переселенці зі Східної Пруссії – 228 родин з околиць міста Данциг (нині Ґданськ, Північна Польща), протестанти-меноніти, переважно, голландського походження, яких в українському народі традиційно іменували німцями. Переконані пацифісти, набожні та працелюбні, меноніти знайшли у степах Південної України свою нову батьківщину.