Судове засідання щодо скасування права власності на "Десятинний монастир" УПЦ МП перенесли на 20 вересня.

Конкурс наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років для студентів українських вишів продовжено до 1 жовтня. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

У підвалі колишнього театру в північній Італії археологи знайшли скарб цінних монет доби Римської імперії.

Погрози накликати на себе і своїх нащадків родове прокляття до 7-го покоління отримала генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, якщо не припинить "розпалювати релігійну ворожнечу" та "принижувати християнську честь і гідність".

50 років тому для придушення “Празької весни” Радянський Союз ввів у Чехословаччину близько 200 000 солдатів і 5000 танків. Тисячі людей у країнах Східного Блоку і в СРСР протестувати проти окупації.

За що була арештована, про що писала у тюрмі "на Лонцького" та як вижила у концтаборі Равенсбрюк енергійна та безстрашна аристократка Кароліна Лянцкоронська розкажуть у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові 7 вересня.

Сьогодні у двох кінотеатрах міста – імені О.Довженка та імені В.Маяковського має відбутись прем’єра фільму.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

Археологи знайшли в похованні на південному заході Нідерландів бронзову чашу для вмивання, ймовірно, зроблену в III-IV століттях після Р.Х.

У Львові всім охочим пропонується ілюстрована розповідь про бізнес-проекти Митрополита Андрея Шептицького у Галичині та за кордоном.

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.

«Візуальні історії з історії» – це спроба розповісти про важливі миті життя України та суспільства за допомогою артефактів зі збірки Музею Івана Гончара.

Група археологів виявила поховання на Запоріжчині, яке датується третім тисячоліттям до Р.Х. і відноситься до бронзового віку. Знахідку виявили в районі села Пологи.

Сильна пожежа охопила будівлю Національного музею Бразилії в Ріо-де-Жанейро. Це найстаріша наукова установа країни.

Центр досліджень геноциду і опору жителів Литви почав публікувати документи про злочини Червоної армії в Литві – вбивства, зґвалтування і грабежі.

Дотепер медієвісти сперечаються про деталі біографії київських княжних, які стали європейськими монархинями, і від яких беруть початок найвідоміші королівські династії світу.

В Ужгороді вже тиждень не вщухають пристрасті навколо реконструкції набережної Незалежності, яка є частиною пам'ятки містобудування місцевого значення Малий Ґалаґов, що знаходиться на шляху номінування до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

1 вересня помер Юрій Бадзьо — український дисидент, літературознавець, ідеолог національно-визвольного руху, автор політичного трактату "Право жити" — фундаментального дослідження про нерівноправне становище українського народу в складі СРСР.