Минуле України і Польщі не переписати, приймаючи закони – Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна та Польща пережили минуле з позитивними та трагічними сторінками, яке не можна переписати.

Як передає "Європейська правда", про це він повідомив у Києві на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Королівства Данія Андерсом Самуельсеном.

 Павло Клімкін

"Те, що сьогодні відбувається в Польщі, - це бажання шляхом прийняття так званих меморіальних законів створити особливе сприйняття свого минулого, представити себе, якщо хочете, білішими і пухнастішими, ніж інші. Так не буває", - сказав глава МЗС.

"У нас є минуле, яке мало дуже позитивні моменти і сторони, і дуже трагічні сторінки. Це сторіччя, коли ми жили і розвивалися разом. Це минуле не можна переписати шляхом прийняття законів. Це минуле можна збагнути і осягнути тільки шляхом історичного діалогу", - переконаний Клімкін.

Міністр додав, що Україна підтримує історичний діалог заради порозуміння, але він повинен вестися між друзями.

"Я готовий визнати вину окремих представників України або загонів в тому, що вони побили поляків на Волині, а ви готові це саме зробити? Я готовий схилити коліно перед жертвами польської національності, а ви готові? Ось зараз, 3 березня, буде трагічна річниця в селі Павлокома, де розстріляні сотні українців, включаючи дітей, включаючи людей похилого віку", - зазначив Клімкін.

Клімкін додав, що пам'ять та її сприйняття можуть бути або спільними, або "ми будемо грати в політичні ігри, намагаючись побудувати свою власну історичну реальність шляхом законів".

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.